Публікації
Чому потрібні пам’ятники Бандері
Ілюстративне фото з tsn.ua
У перший день 2012 року, в одному зі скверів Здолбунова, поблизу будинку побуту, відбулася визначна як для нашого району, так і для усієї Рівненської області подія: відкриття пам’ятного знака та освячення місця, де у 2012 році буде встановлено погруддя провідника ОУН Степана Бандери.
Захід зібрав представників національно-патріотичних організацій нашого краю, які входять до районного Комітету опору диктатурі, небайдужу громадськість. У цьому матеріалі я не переконуватиму Вас про те, що Бандера був видатною особистістю. Адже, хоч українська земля породила чимало видатних людей, іменами лише деяких із них називали цілі покоління: мазепинці, петлюрівці, бандерівці. Якщо серед наших читачів є такі, що вважають Бандеру зрадником і бандитом – я не заперечуватиму: Ви і надалі можете триматися своїх оман та неуцтва. Цей матеріал розрахований на тих читачів, які ставляться до Героя України Степана Бандери позитивно, чи, як мінімум, нейтрально, але при цьому не вважають за необхідність споруджувати йому пам’ятники.
Коли ми розпочинали процес встановлення погруддя Бандері у Здолбунові - готували громадські слухання, виносили це питання на розгляд сесії міської ради, то паралельно спілкувалися з людьми з приводу того, як вони ставляться до такої ініціативи. Дехто говорив, що пам’ятник Бандері має бути у кожному місті чи навіть селі, були такі, кому байдуже. Також траплялися люди, які радили ті гроші, що мають піти на виготовлення погруддя (мова йде про приблизно 25 тис. грн.), віддати хворим дітям чи найбіднішим. Мовляв, їм ці гроші більш потрібні. Я погоджуюсь, що хворим людям кошти на лікування зайвими не бувають, проте дозволю собі припустити, що вкладати треба і в пам’ятники. Спробую пояснити чому.
Зараз Україна є однією з найбідніших країн Європи. За різними рейтингами, які характеризують економічні стани країн світу, ми пасемо задніх, а першими є хіба за рівнем корупції. Причому така ситуація спостерігається протягом багатьох років незалежності. Чого так? Чи справедливо це? Як на мене, справедливо цілком. Те, що ми сьогодні маємо, є цілком закономірним. Бо розформована нація, розділена нація, а головне, постгеноцидна нація у принципі не може збудувати економічно сильну країну.
Коли ми говоримо про економічні дива, то часто згадуємо Японію. Ця держава забезпечена власними природними ресурсами лише на 3%, програла Другу Світову війну, проте, за короткий проміжок часу, змогла вчинити колосальний економічний стрибок. Пригадується епізод із нещодавнім цунамі: напівзруйнований магазин, розбита вітрина, товари лежать просто на тротуарі, а японці у декількох метрах від цього… дружньо стоять у черзі по-одному за питною водою. Чому так? Бо там нація сформована. Там не крадуть у держави, не краде держава, не підмазують і не беруть, бо справжні самураї так не роблять. А що у нас? Фізично знищена українська інтелігенція у період становлення радянської влади та у наступні роки її панування, зруйновані комуністичними безбожниками храми, вимерлі від голоду села, які завжди були колискою України. Радянські окупанти цілеспрямовано і послідовно вбивали душу українця, насаджуючи йому інші, не характерні для нього цінності: «нє пойман – нє вор», «нє подмажеш - нє поєдєш», «протів лома нєт прійома» та ін. Сьогодні до цих «чеснот» ще й додалося життя «по-понятіям». Як наслідок, багато українців полишили ходити у церкву, перестали розуміти необхідність спілкуватися материнською мовою, зрештою, у них зникло відчуття приналежності до нації із тисячолітньою історією, традиціями, звичаєм, правом, демократією. Адже демократія, як відомо, це не те, що тобі дали. Демократія це те, що ти не можеш віддати. Тому цілком закономірним є той факт, що вслід за духовним спустошенням України прийшло спустошення економічне. Лише відродивши національний дух, відновивши історичну справедливість, та визнавши своїх Героїв, ми зможемо претендувати на економічний добробут. Бо спочатку духовність, а вже потім дешева ковбаса...
Також зараз досить часто можна почути думку, що на такі теми як боротьба ОУН-УПА, українська мова – єдина державна, «спільна» з Росією історія, та на інші, принципові для української держави питання, треба накласти табу. Мовляв, вони лише розколюють українське суспільство, збільшують прірву між заходом і сходом. Я ж знову не погоджусь із такою позицією. Запитайте у будь-якого лікаря: чи може відтермінування лікування хвороби призвести до одужання? Звісно, що ні. Якщо хворобу не лікувати, а ігнорувати, то болі лише посилюватимуться, згодом недуга може перейти у хронічну форму. Дуже хочу сподіватися, що українське суспільство наразі ще не хронічно хворе і шанс вилікуватися та стати на шлях національно-економічного розвитку у нас є. Хоча, треба визнати, лікування нам належить пройти довготермінове, дуже клопітке, і реанімація тут не допоможе. А ще ж можливі загострення через вплив наших внутрішньодержавних «вірусів», зовнішніх чинників.
Пам’ятники Бандері та його побратимам по боротьбі, безумовно, потрібні. Кожен такий пам’ятник, кожен погляд на нього учнем школи, студентом чи й дорослою людиною – це шанс, що ця людина задумається: а що то були за хлопці, які своїм гаслом обрали «Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!». А якщо людина задумається, то наступним її кроком, треба вірити, буде прагнення дізнатися, як же воно було насправді. І тоді, не зважаючи на лавину антиукраїнської та антибандерівської пропаганди, обов’язково цією людиною буде знайдена Правда. І ця Правда, в свою чергу, неминуче наблизить внутрішнє малоросійство до українства. А от тоді (лише тоді!) перед нами відкриється можливість повторити успіх Японії…
Прикметно, що перше погруддя Бандери у Рівненській області буде встановлено саме на Здолбунівщині. Адже наш край поправу вважається одним із осередків повстанської боротьби. Саме на його південних теренах відбувалася найбільша битва в історії УПА – битва під Гурбами. Також досить символічно, що відкриття пам’ятного знаку відбулося 1 січня 2012 року. І не лише тому, що 1 січня – день народження Провідника ОУН, а й тому, що у 2012 році ми відзначаємо 70-ліття створення УПА. У Здолбунівській райраді зареєстровано проект Програми по відзначенню цієї знаменної події. Будемо сподіватися, нам вистачить голосів прийняти дану Програму та виконати комплекс заходів, передбачених нею. Якщо це вдасться, то вкотре справдяться слова Степана Бандери, сказані ним незадовго до смерті в інтерв’ю радіостанції в м. Буффало та викарбувані на пам’ятній дошці Степанові Бандері, яку було відкрито в Здолбунові у 2008 році. Ці слова наступні: «Український національно-визвольний рух живе! Він розвивається і бореться далі, всупереч всім намаганням і пропаганді ворога».
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором
Олександр | 193.41.185.***
Цікаво, а що би сказав Бандера якби дізнався про встановлення йому пам\'ятника замість того аби надати допомогу хворим дітям?
Володимир | 95.81.37.***
Олександре, тут питання не таке просте. Завжди можна поспекулювати на хворих дітях - однозначно їм треба допомагати і робити це завжди, хоча найбільша допомога і дітям і дорослим - змінити цю систему, яка їх вбиває. Реформування в усіх галузях і справжня, а не декларована боротьба з корупцією спасуть більше життів ніж це зможе зробити будь який благодійник віддавши хоч мільйони доларів. А для формування свідомого покоління, яке не лише зависатиме в нічних клубах та кваситиме пиво-водку, потрібно знати свою історію і мати власну гідність. Це не значить, що треба все заставити памятниками історичним діячам, в той час, як діти помирають в лікарнях без необхідної допомоги (все в міру), але казати, що замість будь якого памятника краще допомогти дітям грошима... не все в нашому житті вимірюється грошима. І допомагати можна теж не лише грошима.
Олександр | 193.41.185.***
Автор перемішав занадто багато проблем в одній статті. Замінюючи пам\'ятники Леніну на пам\'ятники Бандері йдемо шляхом комуністів, які знищуючи церкви ставили своїх ідолів ленінів. Бандера видатний український діяч, та чи потрібні його постаменти у кожному місті України. Скільки пам\'ятників Наполеону у Франції, Черчілю в Британії, Вашингтону в США, вибачте про японських діячів не знаю. Так от скажіть як залежить рівень національної свідомості від к-ті пам\'ятників одній, нехай навіть і дуже видатній особистості? Можливо правильніше оцінювати її у кількості знищених пам\'ятників катам українського народу, що ще стоять по Україні , а гроші таки віддавати дітям? Бо хто ж житиме у нашій хаті, розфарбованій \"вишиванками\", коли дітей не буде вже? Що до нездійсненних реформ пропоную перестати плакатись і брати справи в свої руки, доброго царя не існує навіть серед \"щирих\" українців, мали вже Ющенка.
Ольга | 93.183.241.***
Встановленням пам ятників Нашим героям можна протистояти нинішній владі, яка давно з донецьких териконів смачно плює на весь народ, схиляючи свої товсті шиї перед московитими. Звісно, за життя Бандера та й інші адекватні люди не бажали б собі монументів - це навіть не питання.\nЯ часто буваю за кордоном і бачу, як нормальні громадяни нормальних країн з повагою ставляться до своїх предків, які хоч щось дали генофонду. \nА батькам хворих та й здорових дітей просто треба виявляти давно чинити протидію владоможцям, а не міркувати над доцільністю пам ятників.
Юрко | 91.124.108.***
Мені стає смішно, коли люди, що вважають себе істинними християнами, розставляють по містах і селах бронзових(кам\'яних, гіпсових) ідолів і поклоняються їм. Де хто бачив подібне в \"цивілізованій\" Європі,до якої ми прагнемо?
Володимир | 95.81.51.***
Юрку: Ось памятники в Європі: Бела Барток. Брюссель, площадь Испании. - http://www.liveinternet.ru/community/2315596/post140798689/ Памятники музикантам в Європі і Америці: http://boti.ru/node/66993 Памятники Черчілю в Лондоні, Парижі, Копенгагені, Торонто... http://www.liveinternet.ru/tags/%F7%EF%E5%F0%F7%E8%EB%EB%FC/ Памятник Яну Гусу в Празі http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-29626/ Отже перед тим як розповідати, що в Європі немає памятників визначним особистостям в різних сферах суспільства, то хоча б прогуглили б це.
Юрко | 91.124.108.***
2 Володимир\nНе перекручуйте. Може пам\'ятник Черчілю, чи якомусь іншому політичному діячеві, стоїть на центральних площах 90% британських міст; Яну Гусу в кожному чеському (як у нас раніш Ленін, а зараз Шевченко)? Пам\'ятники є. Але їх ставлять, як правило, в місцях пов\'язаних з тим чи іншим історичним персонажем. І рідко на кошти бюджету. Яке відношення має Бандера до Здолбунова???
Юрко | 91.124.108.***
Розчулює теза депутата: \"Прикметно, що перше погруддя Бандери у Рівненській області буде встановлено саме на Здолбунівщині. Адже наш край поправу вважається одним із осередків повстанської боротьби. Саме на його південних теренах відбувалася найбільша битва в історії УПА – битва під Гурбами.\"\n\nЯке відношення має Бандера (ОУН) до УПА, створеної в 1943 році, коли Бандера вже 2 роки був під арештом?\n http://volyntimes.com.ua/news/482 \n\"Зараз говорять ОУН-УПА, і це є більшовицька провокація. Було ОУН і УПА. Хто об\'єднує ОУН та УПА, той провокатор\" Євген Стахів
Володимир | 95.81.51.***
А в скількох містах України стоїть памятник Бандері? В наших краях виникла УПА, тому не дивно, що в цих краях намагаються поставити памятники різним історичним діячам ОУН-УПА, Поліської Січі... Я теж противник, коли всі памятники Леніну хочуть замінити на памятники Шевченка, водночас не прикладають скільки зусиль для того, щоб українці вчили його творчість. Але насправді в Україні памятників окупантам та тиранам (не лише з точки зору української історії, а й з точки зору світової) більше, ніж особистостям з історії України. Ми досі як уламок імперії. Водночас, як на мене громада, яка хоче зібрати кошти на памятник мала б 75% коштів залучити сама - серед прихильників такої ідеї - громадян, партій, бізнесу. Якщо прихильників буде стільки, щоб назбирати 75% бюджету памятника, тільки тоді можна просити міську раду дофінансувати ще 25% Тому, що коли люди не готові викласти гроші на підтримку якоїсь ідеї, значить вона їм не сильно потрібна.
Володимир | 95.81.51.***
А ще я проти монументальних дорожезних памятників. Найоптимальніший - памятник людини у ріст людини. І гроші економляться, і памятник \"ближчий до народу\" )) і естетично привабливіше. Також, вважаю, що памятник у вигляді погруддя - це пережиток - це некрасиво - це ніби обрубок людини. То й же памятник Черчілю - ніби його фотографія в камені чи бронзі - скульптура в натуральну величину і пізнавально і естетичніше - ніби йде людина по вулиці. А памятник Симону Петлюрі у Рівному - це бюст на колоні... Це, звісно, дорожче за погруддя, але дешевше за монументальні памятники і сучасніше, і цікавіше, і пізнавальніше. Наприклад, якби в Здолбунові зібрали кошти на такий памятник - Степан Бандера із сімєю в натуральну величину, як тут - http://www.hist.ru/bandera.html це було б значно краще і людяніше.
Юрко | 91.124.87.***
Володимир | 95.81.51.***\nА в скількох містах України стоїть памятник Бандері? \n\nВ Львові, І-Франківську, Тернополі, Заліщиках, Дрогобичі, Теребовлі, Бережанах, Струсові... Продовжувать? Цього мало? В Черчіля в Англії більше? \n \nІще раз запитую: яке відношення має С.Бандера до Здолбунова??? Чи може цьому \"національно стурбованому\" депутату краще звернути увагу на стан уподобаного скверу? Упорядкувати його і зробити зручним для відпочинку жителів міста?\n
арнольд | 37.19.179.***
Юрко | 91.124.87.***\n\nСмішно порівнювати рівень національної свідомості англійців і українців. Це щодо памятників Черчілю і їх необхідності. В Англії сформована нація і Черчілі їм не треба. В нас інша ситуація. Саме це, по моєму, мав на увазі автор. \nі ще. Вчіть історію. Упа було створено в 1942 році. До нього увійшли ОУНівці, Поліська Січ та інші. Писати, що ОУН і УПА - різні організації - це маразм... Як на мене, памятник Бандері - це шана усім борцям за волю України. Усім! Бо Бандера - їхній провідник. Це щодо відношення Бандери до Здолбунова...
Юрко | 91.124.87.***
2 арнольд\nКоли створена і почала діяти УПА?: http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_повстанська_армія. Це на рахунок \"історії\". \"Хто об\'єднує ОУН та УПА, той провокатор\"- це цитата(з посиланням) і висновок одного з активних діячів та керівників ОУН періоду 2 світової, і не тільки його. І не тобі, сопляку, його виправляти...\n\nМожеш поставити свого ідола в себе на городі і розбити об нього голову, втрата буде не велика.
Володимир | 95.81.41.***
Дискусія коли виникла УПА ведеться між істориками на конференціях - тут її точно не вирішити )) Ось ОДНА ПОЗИЦІЯ: У 10 томах «нової серії Літопису УПА», яку завдяки підтримці української діаспори з середини 1990-х років. видає Інститут археографії, документів УПА, датованих жовтнем 1942 — квітнем 1943 року, немає. Найраніше джерело, яке має підпис «Головна Команда Української Повстанчої Армії», укладено 20 травня 1943 року. Воно опубліковане в 2-му томі згаданого збірника архівних джерел. А ОСЬ ІНША: У монографії “Україна і Німеччина у Другій світовій війні” В.Косик присвячує виникненню УПА цілий підрозділ. Він стверджує, і це теж відповідає істині, що восени 1942 р. з’явилися перші значні формування українських бійців-націоналістів під проводом С.Качинського, Г.Перегійняка та ін. Саме ці загони прийняли для себе назву Українська повстанська армія . Отже, В.Косик доповнює гру назвами певним критерієм: переходом від дрібних збройних відділів до великих формувань. Проте перехід тоді тільки розпочався, великі формування, як зазначають М.Прокоп і Є.Штендера, “почали творитися”. Процес завершився навесні 1943 р.
арнольд | 130.185.56.***
Юрко | 91.124.87.*** \n\nВибачте, якщо чимось Вас образив. Вести дискусію з Вами більше не бачу потреби...
