Блін! Вам що, мало маршруток!

Наші вічні проблеми – дурні та дороги. І замість того, аби начхати на дурнів і робити дороги, у нас чомусь чхають на дороги і роблять дурнів. Та найприкріше тоді, коли одна із тих проблем, намагається зробити дурня із тебе.

Після проведених тендерів на пасажирські перевезення, частина приміських маршрутів скоротилась або взагалі перестала існувати. Чиновники, які могли б прояснити цю ситуацію, не спромоглися надати журналістам компетентних коментарів з цього приводу. Журналісти підготували репортаж із переповнених людьми зупинок та теплого кабінету чиновника облдержадміністрації.

Маршрутка – це розкіш

– НІЧОГО СОБІ, – подумав я уранці минулого тижня, побачивши зупинку в центрі Квасилова. Хоча й за два роки місцевої прописки я звик до певних незручностей, добираючись до Рівного, однак такого ще не було. Там, де зазвичай збиралося максимум з десяток громадян, того дня зійшлося чи не півсотні мешканців селища. Видовище невеселе: мороз, роздратований натовп виглядає транспорт і «незлим» словом згадує невідомого, через якого неможливо вчасно потрапити на роботу…

Через деякий час до зупинки під’їжджає 207-ма маршрутка. Найшустріші громадяни намагаються вгадати, де водій зупинить автомобіль, щоб першими опинитися біля дверей. Однак машина лише дещо зменшила швидкість і проїхала повз. Воно й не дивно. У вікнах маршрутки було видно, що транспорт і без нас затрамбований ущент. Потім так само проїхали мікроавтобуси Залісся-Рівне, Квасилів-Рівне, ще декілька здолбунівських і сільських автобусів.

Зупинялися зазвичай великі автобуси, однак, забирали вони від сили десяток мешканців. Перші кілька чоловік заходили самі, а інших людей заштовхували односельчани, які потім і двері закривали. Пасажири в салоні не могли ні розвернутися, ні поворухнутися. Натовп на зупинці збільшувався дивовижно швидкими темпами, а маршрутки зупинялися все рідше. Марно намагаючись втрамбуватися хоч в якусь, я провів на морозі майже сорок хвилин. Коли ж зрозумів, що найближчим часом до машини не доберуся, вирішив йти на кінцеву зупинку 286-ї маршрутки. В салоні одразу помітив оголошення про підвищення вартості проїзду. Ще один «плюс» для організації перевезень.

Наступного ранку на зупинці в центрі Квасилова ситуація повторилася, тільки людей було ще більше. Завбачливі мешканці вирішили вийти заздалегідь, щоб встигнути на роботу.
– У нас на зупинках подібне відбувається, – розповідає мешканка Здолбунова Вікторія Голуб. – Зранку приходиш, а там маса людей. Якщо пощастить зайти в третю чи четверту маршрутку, то це добре.

Дівчина, яка живе за три зупинки від кінцевої 207-ї маршрутки і щоранку добирається в рівненський інститут, розповідає, що, починаючи з пів сьомої і до дев’ятої години ранку, люди не можуть доїхати на роботу. На зупинках теж постійні черги, а інколи доходить навіть до образ та рукоприкладства.

– Люди злі бо не можуть вчасно виїхати, – каже дівчина. – Найобразливіше, що як би рано ти не виходив, все рівно доведеться пропусти декілька переповнених маршруток.

Я – начальник, ти –?

Голова правління громадської організації «Спілка Водіїв» Сергій Овчинніков розповів, що за організацію перевезень у Здолбунові, селищі Здолбунів 2 (в народі його називають «Посьолок», – авт.) та в Квасилові відповідає Управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації.

– Я не знаю, що могло спричинити такі незручності, – каже пан Овчинніков. – Однак, рівень надання послуг порушує права громадян і становить небезпеку для пасажирів. Не можна в одній маршрутці перевозити так багато людей.

Заступник голови правління «Спілки Водіїв» Валентин Демчук та автор цієї публікації вирушили на зустріч до начальника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської облдержадміністрації Володимира Пшеюка. Діалог з чиновником передаємо дослівно.

– Я щодо проблеми нестачі маршруток в Квасилові, Здолбунові, Посьолку. Там дуже багато людей…
– Я не знаю, Посьолок чи що. Ви мені скажіть просто Здолбунів-Рівне. Кудою воно там через Посьолок я не знаю.

– Так, але ситуація в Квасилові така сама тому що не вистачає дуже сильно маршруток. З ранку, з сьомої до пів десятої там потрібно стояти, ну от я сьогодні стояв годину.
– Куди?

– На зупинці щоб втрамбуватися в маршрутку.
– Годину?

– Так. Там величезні черги, що підтверджується фотографіями і свідченнями людей. Тобто маршрутки ходять з інтервалом раз у двадцять хвилин, при чому в Здолбунові на третій зупинці вони вже повні. Чим це можна пояснити?
(взяв телефонну слухавку і почав з’ясовувати питання, – авт.) – Алло, скажіть мені, будь ласка, Рівне-Здолбунів який інтервал руху? Шість хвилин. Угу, хорошо. То ви підготуйте цю вибірку, будь ласка. Якщо захоче, он пан там журналіст, то дасте йому який інтервал руху Рівне-Здолбунів. Я не знаю. Звідки Ви? (звертається до журналіста, – авт.)

– Рівненський репортер.
– Рівненський репортер. Він підійде, дайте, будь ласка, вибірку Рівне-Здолбунів і поясните йому, як воно називається там. Як ви казали? (знову звертається до журналіста, – авт.)

– Що саме?
– Зупинка.

– Квасилів, Посьолок…
– Почекайте, Ви тільки що казали. Посьолок. Рівне-Здолбунів, будь ласка, надайте інтервал руху, як сьогодні їздять машини. (не кладе слухавку і знову звертається до журналіста, – авт.) Що ще цікавить?

– Мене цікавить чого їх не вистачає?
– Чого не вистачає?

– Машин
– Ви тільки що сказали мені двадцять хвилин. Я Вам тільки що узнав – шість хвилин. Інтервал руху, одна зупинка через шість хвилин.

– Добре. Що робити якщо вони не їздять за цим інтервалом?
– Хто не їздить?

– Маршрутки.
– У Вас є інформація, що машини не їздять, тим більше вони з вашої автостанції йдуть (звертається до когось по-телефону)? Зриви є? Машини, п’ять машин не виїхало чи чотири? Добро, харашо (кладе слухавку і звертається до журналіста). Факти, будь ласка, надайте, тоді розглянемо.

В розмову вступає заступник голови правління ГО «Спілка водіїв» Валентин Демчук.
– Леонідович, насправді ситуація така, чому ми зайшли разом. Ми хочемо цю інформацію подати якось більш менш нормально, а не якось так всупереч чомусь. Ми не намагаємося Вас в чомусь звинувачувати, – говорить Валентин Демчук. – Зрозумійте правильно, він (журналіст) зайшов нормально, по-дружньому запитати що і до чого. Якщо є такий коментар, то дайте, будь ласка.

– Мені факти. Тільки що сказали двадцять хвилин, я сказав, що от узнав по-графіку шість хвилин інтервал. Якщо вам сказати скільки там сьогодні транспорту працює, – тридцять з лишнім одиниць. Це мало чи багато, бліна, для того напрямку Здолбунова?

– Це мало. Якщо люди не можуть влізти в маршрутку.
– Мало? Тридцять машин!

– Якщо люди зранку не можуть влізти в маршрутку і вони змушені чекати по-півгодини, по-годині щоб влізти в маршрутку, то це мало. Правильно я розумію? Чи, можливо, Ви мені зараз скажете, що це достатньо?
– Я не знаю.

– А хто це має знати? Давайте зараз розберемося.
– Треба вивчити, будь ласка, запит тоді давайте. Якщо у Вас є факт, що, блін, стояло чоловік цілу годину і не було машин. Ви розумієте, Ви повинні сказати те, що Ви повинні сказати – факт. Якщо Ви кажете, що протягом години не було машин, дайте мені цей факт.

– Я Вам кажу факт, що двадцять хвилин люди не можуть потрапити в маршрутку. Навіть якщо є машини.
– Двадцять хвилин не було машини?

– Навіть якщо є машини, в маршрутку не зайдеш, тому що вони переповнені, з стоячими місцями, забитими, що уже...
– Ну тоді пишіть звернення, або факт мені дайте. Вон хай асоціація підготує (киває в сторону керівника громадської організації «Спілка водіїв», – авт.).

– Я думаю, що по-нормальному потрібно взяти виписку машин, які там мають їздити і піти стати подивитися, які їздять, – відповів Валентин Демчук.

–…Я ж сказав, Степанчук підготував – тридцять з лишнім машин, через шість хвилин. Будь ласка, якщо Ви кажете, що є такий факт, тільки Ви мені вкажіть на якій зупинці. Дам я команду, вийдуть, подивляться факт це чи не факт. Чи дійсно не входять ці люди. Як Ви кажете, залишаються на зупинках.

– Я Вам уже можу дати факт. Кожен ранок.
– Мені тільки в письмовій формі.

– Ну, чому в письмовій формі? Згідно закону України «Про інформацію», запит журналіста і в усній формі це є запитом журналіста.
– А мені, будь ласка, в письмовій формі. Щоб я міг долучити.

– Тобто Ви відмовляєтесь зараз дати інформацію?
– Ну мені не треба зараз це казати відмовляюся, не відмовляюся. Я Вас запрошував? Ви самі прийшли, так?

Післямова

Того ж вечора, водій 286-ї маршрутки Рівне-Квасилів пояснив, що транспорту не вистачає через тендерну бюрократію. Він розповів, що закінчилась дія старих договорів про перевезення, а якраз зараз проводяться нові тендери і укладаються угоди. На думку водія, саме через відсутність дозволів багато перевізників не випускають свої автобуси на маршрут.
– Це буде недовго, – каже водій. – Зараз вони проведуть тендери і машини знову будуть їздити.

P.S. Від редакції 4vlada.com

Журналіст Рівненського репортера готує звернення в прокуратуру, з приводу порушення його права на інформацію.

Стаття 212-3 «Порушення права на інформацію» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу на посадових осіб від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-425 грн.). Ця стаття, зокрема забороняє неповне надання інформації та надання інформації, що не відповідає дійсності.

Очевидно посадовець уявив себе великим паном, якому не обов’язково пояснювати громадськості чому порушуються їхні права. Звичайний водій маршрутки краще пояснив у чому справа, ніж людина, професія якої – служити людям. Тим паче, що завдяки податкам цих людей він отримує заробітну платню.

Ім'я:


Коментар:


Введіть цифри з картинки: