Публікації
Церква – не базар, дешевше не буде
Одружуватись нині дорого, народжуватись і вмирати теж. Журналіст газети дізнавалася розцінки на треби у трьох рівненських православних храмах і у львівському греко-католицькому.
Спочатку прямую в Свято-Покровський собор УПЦ КП спитати розцінки на вінчання і хрестини. За легендою, дізнаюся це для моєї подруги. Підходжу до кіоску в нижньому храмі собору.
– Скажіть, у кого можна дізнатися про вінчання і хрестини? – питаю у пані за прилавком. – А що ж у вас раніше, вінчання чи хрестини?! – зойкнула продавець.
– Та я не, знаю… подруга цікавилась. А я зовсім в таких речах не розбираюсь.
– Це треба записатись на хрестини і на вінчання записатись.
– А скільки це коштує і як взагалі процедура ця відбувається?
– А для чого вам це? Хай подруга сама прийде, я все розкажу. У нас вінчання по-різному коштує, і 240, і 300, і 270.
– А чим воно відрізняється?
– Та всім відрізняється, і поверхом… і хор інший.
– А у вартість що входить?
– Все входить.
– А хрестини?
– А хрестини – 120 гривень.
Дякую пані і йду. Що таке «все» і що входить у вартість, я так і не зрозуміла. Але записатись на вінчання, щоб мені про це розповіли, не ризикнула.
Йду до іншого храму – Свято-Воскресенського собору, що в центрі Рівного. У верхньому храмі Церква Київського патріархату, підходжу до чоловіка біля кіоску. Цікавлюся щодо цін. Чоловік показує на розцінки, які висять прямо на кіоску. Уважно їх розглядаю і фотографую для тієї ж вигаданої подруги.
– Двісті п’ятдесят за вінчання? – бідкаюся, – Чого ж так дорого? А дешевше ніяк?
– Дівчино, ви що на базарі, – дивується чоловік, – чого торгуєтесь?
– Так я у Церкві…
– Правильно, у церкві. У РАГСІ ви ж теж платите гроші.
– Так РАГС це державна установа, а Церква ні…
– Так а нам теж потрібно платити і зарплатні людям, і комунальні послуги… І взагалі, порадьте подрузі, хай записується вже, бо у нас черги, а після Пасхи ще дорожче буде... і триста гривень може бути.
Вигаданій подрузі краще одружуватись вже, а коли зручніше померти спитати не наважуюсь. Хоча вмерти їй обійдеться на сто гривень дешевше. Спускаюсь у нижній храм, який належить УПЦ (МП), прицінююсь там. Вартість треб приблизно така ж. Чоловік за прилавком, попередньо цікавиться що подруга збирається робити раніше – чи то хрестити дитину, чи то вінчатись. Після чого радить привести її особисто. Мовляв, запишеться, все детально і розкажуть.
У львівській греко-католицькій церкві святої Анни прилавок зі свічками та газетами окремо, продаж літератури та ікон – окремо. На свічках та газетах – цінники. Береш товар – гроші кидаєш у скриньку. Біля цього столика сидять жінки в чернечому вбранні. Там же можна записатися на молитви за здоров’я і за упокой. Розцінок немає.
– Скільки у вас коштує повінчатися і похрестити дитину, – питаю у однієї з жінок.
– Ніскільки, – спокійно відповідає пані і не цікавиться чи то я «по-зальоту» вінчатимусь чи просто питаю наперед.
– Як ніскільки? – дивуюся.
– Ну у нас лише пожертви, скільки дасте.
– А на інші послуги?
– Теж пожертви, – відповідає і перепитує в «напарниці», – у нас же немає цін?
– Немає. Тільки пожертви, – відповідає «напарниця».
Я дякую і виходжу. Все-таки вмирати дешевше обійдеться у Львові. Принаймні прейскурант не дадуть.
фото Тетяни Закордонець
Ще один матеріал на цю тему читайте тут: www.4vlada.com/1829/
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором
