Публікації
Пальне, що «не їде»…
Хто «робить» погане пальне, навіщо, як і у що це «виливається» споживачу – питання, відповіді на які кожен має свої. Солідарні автомобілісти в одному: низька якість бензину в Україні – проблема, як і невідповідність тій низькій якості невиправдано зростаючих цін на пальне. Наприклад, в першій декаді березня на заправках Рівного брендовий «дев’яносто п’ятий» коштував 7.80 гривні, на 55 копійок дешевше – літр «звичайного» цієї ж марки, хоч досі різниця між ними була 30-35 копійок. Втім, висока ціна, як і дотепер, не гарантує високої якості пального. Не менш цікаве питання: чому бензин однієї марки має різні якісні показники? Так буває тільки у нас чи і в інших країнах? (До речі, зараз в Європі ціна на літр висококласного бензину 1,10 євро…)
У пошуках відповіді на питання про якість бензину звертався до різних фахівців. Найкомпетентнішу відповідь дали хіміки:
– Іноді замість бензину можуть залити в бак «відвертий» фальсифікат, сурогат із сполучень бензолу, толуолу, ацетону, нафталіну і подібних горючих речовин – завжди є заправки, які «цим» торгують. Причому такий показник як «октанове число» легко довести до норми за допомогою так званих «присадок» – хоча б для перевіряючих. А от інші параметри підробити складно.
Наприклад, фракційний склад: в бензин входять декілька фракцій з різною температурою кипіння. Рецепт повинен суворо відповідати стандарту (ГОСТу), інакше двигун авто відразу відреагує: втрата потужності, димність, ускладнений старт і як результат – підвищена зношуваність деталей. Далі – сірка і свинець… При згоранні сірка перетворюється в сірчану кислоту і руйнує деталі двигуна, вихлопні системи і каталізатор. А перевищення концентрації свинцю в бензині збільшує токсичність вихлопів, відкладення на свічках і клапанах… А ще – бензол. Сильний канцероген для людини і «отрута» для двигуна, перевищення якого змиває масляну плівку – і двигун може «загинути» навіть з однієї заправки…
Ось такі пристрасті. Озброєний поглибленими «хімічними» знаннями, спробував «докопатись», звідки ж таки береться фальсифікат на вітчизняних заправках? Менеджери компаній, що торгують пальним, пояснили «не на диктофон» так:
– товарний бензин на вітчизняний ринок постачають не тільки нафтопереробні заводи, але й дрібні підприємства, які офіційно мають статус виробника. Закуплений на НПЗ низькооктановий бензин, нафтовий конденсат або продукт КБ-92 чи КБ-95 (компонент бензину) вони за допомогою домішок доводять до вимог українських «бензинових» стандартів і продають через власні АЗС або через автозаправки дрібних регіональних операторів ринку;
– виходить, заправляючись на брендових АЗС крупних компаній, більш вірогідно убезпечити своє авто від неякісного пального?
– підробки трапляються скрізь. Складна технологія, яка дозволяє відразу з нафти отримувати бензин з бажаним октановим числом, застосовується зовсім на небагатьох нафтопереробних заводах. Всі інші використовують метод хімізації, застосовуючи багатофункціональні присадки. Просто одні НПЗ використовують високоякісні присадки – недешеві, з давно перевіреним складом, добросовісно підібрані і збалансовані, а інші заводи користуються присадками китайськими, низької якості, невідомого складу речовин, щоб здешевити собівартість продукції. Найкраще ж, щоб перестрахуватися від неякісного пального, попросити на АЗС сертифікат якості на пальне, яке тобі заправляють. Вони зобов’язані його надати на кожен вид пального, яким торгують. І тоді можна заправлятися на цій АЗС постійно. Зрештою, хто дбає про клієнта, «болтушку» продавати не буде…
Ще
одна авторитетна думка – голови об’єднання «Укрнафтахімпереробка»
Володимира Ємеліна:
– Якщо пальне продають дешевше, то заправка,
швидше за все, торгує фальсифікатом. Іноді оператори ставлять нижчу
цінову планку за рахунок економії на податках. Так, деякі торгівельні
мережі отримують дешеве пальне з заводу по нижчій ціні, але НПЗ продає
його як компонент КБ-95 посереднику, який фальсифікує документи, додає
присадки і продає цей компонент з підвищеним вмістом сірки на АЗС під
виглядом дешевого, але бензину (акциз на бензин складає 110 євро за
тонну, а на КБ – всього 20 євро за тонну). Ось така арифметика.
Зараз, за офіційними даними, пропозиція пального в Україні перевищує попит, а це дещо стримує подальше зростання цін. Тож нової хвилі подорожчання пального не уникнути. Але ж – якість… Її ніхто не гарантуватиме і при нових, ще вищих цінах!
З усього почутого, побаченого, усвідомленого зробив єдиний висновок, що вилився в питання: «А чому саме водій повинен контролювати якість того, що заливають у бак його автівки?» А де державні контролюючі органи, які можуть і повинні захистити нас від недобросовісних учасників ринку пального? Заодно і державну казну поповнювати, бо штрафи за таку протиправну діяльність як торгівля фальсифікатом – чималенькі… І чому безпроблемно діє заправка, на якій ллють у бак «бодягу», а всі про це знають? Питання до тих, кого «годуємо», сплачуючи податки, і хто в цивілізованій державі свій хліб відробляє.
А наостанок маленький привід для оптимізму: за офіційними даними, щорічне зростання «споживання» автомобільних бензинів в Україні (приблизно на 2 відсотки) відбувається виключно за рахунок якісного палива сучасних сортів. Тобто рано чи пізно бензиновий фальсифікат стане незатребуваним і просто-на-просто зникне?.. Поки що порятунок від нього маємо забезпечити собі самі… Як? Діліться секретами.
Роман Білоус
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором
