Публікації
Я вас не чую! І годі мене вчити…
Сьогодні часто говорять про те, що в Україні скорочується кількість
курців завдяки тому, що влада поступово реалізує п’ять основних
стратегій боротьби з тютюном, які пропонує Всесвітня організація охорони
здоров’я. Перш за все – це підвищення цін на цигарки (за останній рік
вони зросли майже вдвічі), скорочення тютюнової реклами, поступове
обмеження куріння у громадських місцях, а ще – інформування
(попереджувальні написи на пачках цигарок). І п’ята стратегія, яку в
нинішніх умовах реалізувати практично неможливо, – це допомога людям,
які вирішують кинути курити. Нібито все правильно і добре та результати
антинікотинової боротьби не зовсім втішні. І українці як були, так і
залишаються нацією, яка продовжує масово знищувати себе.
Штраф курцеві
не перешкода
21
січня цього року було прийнято закон України «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання й продажу
пива та слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів». Тепер
встановлено ряд обмежень щодо місць, де можна палити. І попри те, що
правоохоронці розпочали притягувати до адмінвідповідальності за паління у
громадських місцях, все одно результат їх роботи суттєво не впливає на
кількість бажаючих вдихнути нікотинового диму. За інформацією, отриманою
Громадянською мережею “ОПОРА”, на протязі поточного року за паління
тютюнових виробів у заборонених місцях правоохоронні органи зробили 213
попереджень і притягнули до адмінвідповідальності 242 особи. За отримані
штрафи громадяни сплатили 6656 грн. Та навряд чи ці заходи здатні
зупинити сумний процес, адже для того, щоб роздути українську димову
завісу, потрібно перш за все: а) не дозволити людині розпочати палити;
б) кого проґавили, того рятувати; в) робити це розумно. В принципі, це
не так вже й складно зробити, адже кожна людина прекрасно усвідомлює те,
що розпочинати палити не варто. Людина не народжується з тягою до
нікотинового диму. І починає палити через соціальний устрій, піддається
негативному впливу навколишньої реальності, яка говорить, що це класно, і
змушує спробувати раз, другий, а кинути потім – важко.
Чому не варто розпочинати палити?
По-перше,
вибачте за тавтологію, але цього і справді робити не потрібно.
По-друге, соціальний статус курця у розвинених європейських країнах,
рівня життя яких прагнемо ми, знаходиться на найнижчих щаблях.
Наприклад, у Великобританії чи США курці прирівнюються до того класового
прошарку, який в пересічного українця асоціюється з алкоголіками чи
наркоманами (попри космічні ціни на цигарки в цих країнах).
Натомість
в Україні один з головних і, на думку можновладців, найбільш вдалий
спосіб боротьби з курінням – підвищення цін на цигарки, вкотре доводить,
що найбільшим бар’єром, який потрібно здолати, є ментальність наших
громадян.
А підвищення цін якщо й когось змусило кинути палити, так
тільки тих, у кого реально вже не вистачає грошей на цигарки. От і
виходить, що якщо на Заході палять найбідніші, то в Україні навпаки,
хоча й для них випускаються наддешеві цигарки.
Психологічний бар’єр
Звичайно,
бувають випадки, коли курець із тридцятирічним стажем вирішує кинути
палити – і робить це. Перші дні складно, згодом стає легше, потім деякий
час насолоджується відсутністю димової завіси. А з плином часу одна за
другою з’являються проблеми, і не вистачає сили волі, щоб впоратися зі
своєю нездоровою тягою до тютюну. І знову розпочинається сумнозвісний
процес.
Наступним пунктом психологічної проблеми людини, яка палить,
є бажання не визнавати своїх помилок. Жоден алкоголік не говорить, що
він алкоголік. Не всі наркомани кажуть, що вони наркомани. Окрім тих,
які насправді хочуть вилікуватися й розуміють, що вони залежні. Цигарки ж
є таким самим наркотиком! І за залежністю нічим не відрізняється від
героїну чи інших опіумних препаратів.
І ніяка соціальна реклама не
врятує, її не побачать. І міліція не налякає, тому що сама масово
палить. І підвищення цін і штрафи не врятують. На підтвердження цього
пригадується один дорожній випадок. Потяг Львів – Херсон. Крики в кінці
вагону, серед яких лунає голос провідниці: «У мене самої вуха пухнуть, я
розумію, як це складно не курити 12 годин. Як я можу їм заборонити?».
Вже тоді діяла заборона палити в тамбурі потягу. Та на неї реально
плювали як пасажири, так і персонал потягу.
Що написано на пачці?
Те, що
Міністерство охорони здоров’я попереджає – «Куріння шкідливе для вашого
здоров’я», - крапля в морі. Сьогодні на пачках цигарок пишуть про їх
шкідливість. І страшним чорним шрифтом зазначають, що в разі паління ви
маєте всі шанси отримати ту чи іншу недугу, та чи всі це читають?
Попросіть
у курця його пачку цигарок, закрийте надпис рукою і запитайте, що
написано саме на його пачці? Навряд чи він відповість, тому що не читає.
Найбільшою проблемою боротьби з тютюнопаліням в Україні є те, що не
варто боротися безпосередньо з ним. Має бути боротьба за загальне
здоров‘я нації. Чого, на превеликий жаль в Україні не відбувається. Цим
процесом повинні займатися не окремі організації, медики, групи людей
чи політики, які під приводом турботи про здоров’я нації підвищують
акциз на тютюнові вироби, щоб залатати дірки у бюджеті. Вони добре
знають, що нерозумний українець буде курити й далі. Можливо, саме тому й
нічого не роблять.
Михайло ЧУБАЙ, Рівненський репортер
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором
