Резонансні ДТП: Сила прокурорських погонів

ВІДЕОВЕРСІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

В цьому розслідуванні кореспонденти Рівненського агентства журналістських розслідувань з’ясовували обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю працівника прокуратури з Луцька, після якої одна рівнянка загинула, а інша стала інвалідом.

Зараз ні для кого не секрет, що в українському суспільстві часто захищає не закон, а впливовість та гроші. Дослідження міжнародних організацій (які, зокрема, можна знайти на www.pace.org.ua) підтверджують, що суспільство, яке в Конституції України названо правовим, насправді наскрізь корумповане. В цьому розслідуванні кореспонденти Рівненського агентства журналістських розслідувань з’ясовували обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю працівника прокуратури з Луцька, після якої одна рівнянка загинула, а інша стала інвалідом.

Наїзд 2008
Два роки тому рівненська преса писала про 24-річного працівника прокуратури з Волині, який 19 травня 2008 року збив двох жінок на пішохідному переході біля парку Шевченка.
Тоді 45-річна Валентина Назарук та 51-річна Тетяна Бондарчук водночас потрапили в реанімаційне відділення Рівненської міської лікарні. Одна з потерпілих працювала вахтером, а інша оператором дитячого атракціону в об’єднанні парків. Одна з жінок пролетіла понад 50 метрів, інша — понад 20.

Обидві отримали численні травми. Як наслідок, 51-річна Тетяна Бондарчук померла в лікарні.
Ось як про це ДТП говорили в пресі:

«Працівники ДАІ кажуть, що водій їхав з київського напрямку. Він не врахував дорожньої ситуації. Збивши жінок, втікати не став, а зупинився на місці пригоди та викликав швидку допомогу. На місце ДТП виїхав прокурор міста Рівного Роман Федик, бо з’ясувалося, що водій Олександр Синюк є прокурорським працівником Волинської області.
Свідкам видалося, що водій був у нетверезому стані. Сам Олександр і не приховував, що пив, проте запевнив, що це було ще задовго до ДТП, мовляв, випив 50 грамів спиртного ще у неділю вранці» (www.rivnepost.rv.ua, 20 травня 2008 року).

Виходить, що між вживанням спиртного і часом ДТП минуло менше доби. Однак алкоголю в крові прокурорського працівника експертиза, звісно, не знайшла.

Інтернет-видання «Оглядач» 20 травня 2008 року зазначило, що «співробітники ДАІ говорять, що водій був у шортах і летів зі сторони Києва. Він проїхав під заборонений знак, який вже декілька років висить на вулиці Соборній у Рівному, де проїзд транспорту заборонений (окрім тролейбусів, автобусів, маршрутних таксі і спецавтомобілів)».

Тоді ж, у травні 2008 року, прес-секретар прокурора Рівненської області Людмила Суржук повідомила, що «стосовно працівника органів прокуратури Волинської області порушена кримінальна справа. Волинянину інкримінується порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження».

Прокурорська відписка
Через два роки, у липні 2010 року в Рівненській міській прокуратурі нам повідомили, що кримінальна справа стосовно Олександра Синюка закрита. Коли ми намагалися взнати подробиці закриття справи, цю інформацію нам не надали.

Журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань надіслали інформаційний запит в прокуратуру з проханням надати постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. У цій постанові можна було б побачити офіційні причини закриття справи, про які не хочуть говорити прокурори. У наданні постанови нам відмовили. Повідомили лише таку інформацію:

«Відповідно до висновку №3691 авто-технічної експертизи водій Синюк О.В. не мав технічної можливості уникнути скоєння наїзду на пішоходів. Причиною настання даного ДТП, з технічної точки зору, є та обставина, що потерпілі почали рух в напрямку автомобіля «Деу Сенс» на такій відстані до останнього, яка вже була недостатньою для уникнення наїзду. Прокурор міста Рівного Андрій Джус».

Чи є у цій відповіді, чому працівник прокуратури порушив правила і поїхав під заборонений знак? Чи сказано щось про пішохідний перехід, по якому, як повідомлялось раніше, йшли жінки? Чи з’ясовано скільки спиртного водій випив за вихідні, і як алкоголь з крові водія випарувався менше ніж за добу? Чи сказано, з якою швидкістю рухався автомобіль? Нічого цього у відповіді немає. Для громадян – це секрет.

Такі відповіді журналісти називають відписками, оскільки ніякої конкретної інформації, яка висвітлювала б деталі ДТП, у ній немає. Такі відписки слуги народу часто пишуть, щоб приховати правдиву інформацію.

Ми спробуємо скласти у єдино всі отримані повідомлення і вималювати на їх основі картину ДТП (на зразок тієї, яку нам намагаються представити у прокуратурі).

24-річний помічник прокурора Волинської області їхав уночі, після недільного відпочинку десь у стороні Києва. Звісно тверезий і звісно нікуди не поспішав. А куди поспішати, якщо до Луцька ще година-півтори, а на вулиці всього лиш перевалило на першу ночі. Оскільки поспішати було нікуди, то він майнув напряму через Соборну під заборонений знак. Швидкість в межах 60 кілометрів на годину, фари увімкнені. В цей самий час з парку вийшли дві жінки. Дорога з парку прямо веде на пішохідний перехід. Але для чого жінкам пряма дорога, якщо можна піти у обхід. З цього місця дорога досить добре продивляється і не помітити авто дуже складно. Та вочевидь жінки були заклопотані, а тому кинулися прямо під колеса автомобіля. При цьому їм потрібно було перестрибнути чотирьохметрову смугу дороги, адже водій «Деу Сенс» рухався по дальній від них смузі. Водій гальмує, але не встигає уникнути наїзду, тому одна жінка відлітає в бік на 50 метрів, а інша на 20. Що ж, звісно, нещасний випадок. Мабуть, жінки самі винні. Для чого ж кидатися під колеса автівки працівника прокуратури, за таке ще й оштрафувати могли.

Реакція правоохоронців
Ми спробували отримати якусь інформацію з приводу цього ДТП у міліцейському Відділі зв’язків з громадськістю. Але там сказали, що всі матеріали з цього ДТП забрала прокуратура, а архівне відео не збереглося.

– Ми просто виїжджаємо, міліція, слідчо-оперативна група виїжджає на ДТП і все. – говорить головний спеціаліст ВЗГ УМВСУ в Рівненській області Інна Березовська. – ДАІ перекриває дорогу, надає допомогу при замірюванні слідів, там того всього… працівники ДАІ просто пишуть рапорт, доповідають що там то трапилось те то і все.

– А ви тоді виїжджали, зйомку пробували провести?
– Так.
– Ви раніше казали, що цей працівник прокуратури якось неадекватно себе поводив.
– Це не він. Це прокурор міста тодішній. Федик. То він там захищав, щоб це все нікуди не йшло, ні на телебачення, ні в газети, нікуди воно не йшло. Але я виїхала і згідно зі своїми функціональними обов’язками провела свою роботу.

Для чого тодішній прокурор Рівного Роман Федик вставав уночі і їхав на місце аварії? Невже є якісь інструкції, які зобов’язують його це робити? Він приїхав спостерігати за законністю опису ДТП чи захищати колегу? І для чого він хотів запобігти висвітленню інформації про аварію?
Телефонуємо Роману Федику, який зараз працює у Львівській обласній прокуратурі начальником управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті.

– Доброго дня, Роман Романович.
– Так, доброго дня.
– Мене звати Тетяна Закордонець, я журналістка з Рівного.
– Так.
– Я хотіла поспілкуватись з вами щодо однієї справи. Пам’ятаєте у 2008 році було таке ДТП, коли прокурор з Волині збив двох жінок на переході.
– Була така справа.
– А ви пам’ятаєте подробиці цієї справи, тому що у нас в пресі була така інформація, що ви виїжджали на місце події.
– Тетяна, ви кореспондент такої серйозної газети, і питаєте по телефону людину яка у відрядженні про деталі кримінальної справи, я вас прошу…
– Ну в нас просто в центрі громадських зв’язків сказали, що ви дуже були проти, щоб будь яка інформація йшла в пресу.
– Я вам ще раз говорю, по телефону, а тим більше по справі кримінальній, я інформацію не даю.
– Ну це вже навіть не по справі, а про тому що…
– Ви зрозуміли мене чи ні?

Учасник і постраждалі
Щоб з’ясувати долю працівниці об’єднання парків, яка залишилась живою, ми завітали в парк Шевченка. Її колеги сказали, що Валентина Назарук тут більше не працює, а також, що вона отримала інвалідність внаслідок ДТП і досі щороку підліковується. А також нам не на камеру розповіли, що в жінки, яка загинула, немає близьких родичів, які б могли відстояти її права, оскільки всі вони повмирали.

Ми зателефонували самій потерпілій Валентині Назарук. Однак жінка сказала, що дуже хвора і поки що не готова говорити, просила зателефонувати через тиждень.
Однак через тиждень зустрічатися з журналістами вона категорично відмовилася і запевнила, що все у неї добре і з водієм, який її збив, вони розійшлись «по-хорошому».

Ось який відбувся телефонний діалог:
– Мене звати Тетяна, я вам вже телефонувала, пам’ятаєте?
– Ааа… нащот… журналіст… Ні, не будемо ми нічого спілкуватись, нічо ми не будемо.
– Ну чого, прокурор залишився не покараним, там же людина загинула…
– Все, дівчатка, все добре, все в нас прекрасно, все харашо, так що вибачайте все добренько.
– Ну тоді хоча б просто розкажіть що сталося.
– Ні, нічого я не буду розказувати. Не буду, не буду, не буду.
– Ну але ж безкарність може призвести до нових правопорушень.
– Ну як йому суджено, так воно і буде, що ж зробиш, нічого не зробиш. Ми розійшлись, все нормально, все добренько...
– Ну як добре, якщо одна людина загинула, це не може бути добре.
– То це не до мене. Я жива осталася. Розумієте чи ні, то що я зроблю.

24-річний волинянин Олександр Синюк працює у міській прокуратурі Луцька. Оскільки внаслідок ДТП людина загинула, кримінальну справу закрили, а рівненська прокуратура відмовляється пояснювати деталі справи, то ми спробували дізнатися версію подій у самого Олександра Синюка, зателефонувавши йому на роботу. Однак, як тільки він почув від журналістки про що йдеться – відразу кинув слухавку і на повторні дзвінки не відповідав.

Начальник Олександра Синюка прокурор міста Луцька Олексій Решетник виявився теж не надто балакучим.

– Ми збираємо інформацію з приводу ДТП, яке сталося у нас в Рівному у 2008 році, за участю вашого працівника Олександра Васильовича.
– Добре, що ви хочете?
– Ну ви знаєте, щось про це ДТП? Ми йому телефонували, і він одразу кидає трубку коли про це чує і більше не відповідає.
– Ну а як ви вважаєте, коли телефонують по телефону, тим паче я ж не знаю хто зі мною спілкується, я вас перший раз чую і таку інформацію по телефону можна давати, як ви думаєте, пані кореспондент?
– Ну розумієте просто…
– Ну як розумієте, я вам кажу так як є. Ви подзвонили і розкажіть нам те то те… це можливо взагалі чи ні? По закону це можливо чи ні? Ні! Ні.
– Телефонні коментарі законом не заборонені.
– Я не можу по телефону з вами… якщо хочете в мене є прийомні дні, будь ласка приходьте, або направляйте інформацію в межах ваших повноважень, добре?

За словами медіа-юриста Тетяни Голубоки, такі дії прокурора порушують закон.
– Посилання прокурора на те, що запит має бути в письмовій формі, або він може надати інформацію тільки на особистому прийомі не відповідає вимогам чинного законодавства, – говорить медіа-юрист. – Жоден закон, який регулює діяльність журналістів, не обмежує журналіста у праві отримувати інформацію зручним для нього способом. Також Закон України «Про прокуратуру» не зазначає, що прокурор має надавати інформацію журналістам виключно на письмові запити або виключно на особистому прийомі. Тому я вважаю, що прокуратура порушує закони, не надаючи інформацію журналістам по телефону.

Складається враження, що у Луцькій прокуратурі не знають не лише хороших манер, але й не знають законодавства. Або щось приховують. Але для чого приховувати інформацію стосовно ДТП, якщо там все законно? Зазвичай, приховують тільки темні справи.

Це розслідування підготовлене в межах проекту «Четверта влада» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди МФ «Відродження» та є виключно відповідальністю ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».

Ім'я:


Коментар:


Введіть цифри з картинки: