розслідування
Дешева їжа замість якісної
Провідний спеціаліст Управління захисту прав споживачів Тетяна Грищенко перевіряє вагу порцій в дитячому садку №51. Всі фото - 4vlada.com
Чим годують дітей у Рівненських школах та дитсадках: продовження
Продовження. Початок: Чим годують дітей у Рівненських школах та дитсадках: масштабна перевірка
Підсумувавши результати перевірки харчування дітей у шкільних і дошкільних навчальних закладах Рівного, контролюючі органи дійшли невтішного висновку. А прокурор Рівного вніс подання міському голові та головному державному санітарному лікареві міста на усунення порушень.
Як з’ясувалося, контролерів за якістю дитячого харчування – хоч греблю гати. То чому ж тоді такі вражаюче негативні висновки зробила прокуратура Рівненської області щодо організації дитячого харчування у школах та дитячих садочках (у результаті проведених перевірок щодо захисту прав дітей на якісне харчування міськрайпрокурори внесли цьогоріч 60 приписів та подань, порушили 5 дисциплінарних проваджень. За актами прокурорського реагування до відповідальності вже притягнуто 18 посадових осіб.)?
Так контролюють, що дізнаються про порушення зі ЗМІ
Згідно із спільним Наказом Міністерств освіти та охорони здоров’я, найголовніша інстанція, яка контролює організацію дитячого харчування – управління освіти на місцях. Як вбачається з відповіді управління освіти Рівненського міськвиконкому на інформаційний запит Рівненського агентства журналістських розслідувань, контроль зводиться в основному до нарад, протокольних доручень, наказів про «посилення, поглиблення, профілактику» тощо.
Як розповіла журналістові головний спеціаліст організаційно-інспекторського відділу управління освіти Рівненського міськвиконкому Валентина Середюк (вона опікується шкільним харчуванням), згідно із наказом начальника управління, контроль за організацією та здійсненням харчування покладено на директорів шкіл. Згідно із наказом, щоденний контроль за якістю харчування у шкільних їдальнях здійснюють медичні працівники шкіл. Зі слів Валентини Середюк, у середньому 4-5 разів упродовж навчального року фахівці управління освіти самі виїжджають у школи міста, щоб перевірити, як організовано харчування дітей. Окрім цього, у кожній школі створено групи громадського контролю, до яких входять батьки учнів та члени учнівського самоврядування.
Стосовно ж порушень, виявлених працівниками СЕС та управління у справах захисту прав споживачів, зокрема, продукції, що містила мікроорганізми-збудники хвороб (ЗОШ №23), то, як зазначила Валентина Середюк, підприємця Т.А. Нестеренко було попереджено, що у наступному році це порушення буде враховано під час проведення тендеру. Загалом же робота з підприємцями, які організовують харчування та постачають продукцію до шкільних їдалень, зводиться до того, що переможцям тендеру роздають пакет документів, у яких докладно інформують про те, як має бути налагоджено харчування дітей. Виходить, спочатку обирають тих, хто має харчувати, а потім розповідають їм, як власне це має бути зроблено. Хоча за логікою варто було б зробити навпаки – переможцями тендерів мали б ставати ті, хто знає як і може на практиці забезпечити належні умови і якість харчування? Освітяни з управління також проводять спільні наради з підприємцями, але в основному тоді, коли перевірка виявить якісь негаразди.
Стосовно скандалу з маслом-фальсифікатом, яке постачали до шкіл та дитячих садочків Рівного, то Валентина Середюк зазначила, що про це в управлінні дізналися із… публікацій у ЗМІ. З її слів, у підприємця були всі необхідні документи, які посвідчують якість цього продукту.
Відповідальними за харчування у дитячих садочках міста є також керівники цих закладів і старші медичні сестри. Оскільки у садочках є свої кухні зі штатним персоналом, а підприємці-переможці тендерів лише постачають продукти, то керівництво закладів і управління освіти має більше можливостей налагодити процес харчування без порушень. Однак, як засвідчила остання перевірка, покладатися на добросовісне ставлення до своїх обов’язків цих працівників також не можна. Хоча, деякі з них, слізно прохаючи не називати їхніх прізвищ, нарікають на недостатній контроль за підприємцями, що виграли тендери, з боку управління освіти. На запитання журналіста, чи обговорюють вони цю проблему під час нарад в управлінні, керівники закладів мовчки опускали очі долу…
Щодо покарання порушників, то тут управління освіти може лише застосувати дисциплінарні стягнення до керівників закладів. Відтак, за інформацією управління, у 2010-2011-у роках у такий спосіб було покарано керівників ДНЗ (дитячих садочків) №№50, 32,40, та ЗНЗ (школу) №6. З недобросовісними підприємцями управління може хіба що розірвати угоду про співпрацю. Однак, кому від цього стане гірше – питання спірне.
Конфлікт інтересів
Чи завжди керівники шкіл сумлінно контролюють роботу харчоблоків? Зокрема, у тих школах, де харчування здійснюють підприємці, що мають родинні чи інші близькі стосунки з керівництвом школи. Як, наприклад, у ЗОШ №28, де директор Іван Віднічук, а харчує підприємець Тамара Віднічук – його дружина. У господарстві пані Віднічук перевіряючі з управління з питань захисту прав споживачів знайшли чимало порушень. Про те, як директор контролює роботу харчоблоку можна судити хоча б з того, що працівники їдальні навіть у присутності перевіряючих не поквапилися бодай витерти бруд на столах. А директор школи Іван Віднічук зазначив, що це не так бруд, як просто столи старі. І додав, що з нового року управління освіти обіцяло кошти на нові столи і загалом на ремонт їдальні. А ще додав: «Сьогодні треба не цих нещасних підприємців трусити перевірками, а державі треба повернути вектор контролю на підприємство, де виробляється продукт. Якщо привезли масло чи гречку, то я ж довіряю паперам, що вони якісні. А виходить, що довіряти не можна»?
Ковбаса у 28-й школі не мала належного маркування. Перевірки, проведені в дитсадках області засвідчили про неналежну якість дитячого гарячого харчування у Гощанському, Рівненському, Корецькому, Здолбунівському, Костопільському, Млинівському, Острозькому, Радивилівському районах.
Столи в їдальні 28-ї школи, які директор назвав не брудними, а старими
Чимало порушень знайшли спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів й у НВК «Гармонія», де директор Галина Пучко, а харчує дітей підприємець Олександр Пучко – її чоловік. Причому, зі слів працівників управління, у цих двох закладах подібна ситуація з порушеннями спостерігається щороку. Виникає запитання: яким чином ці підприємці виграють щороку тендери? Як запевнила заступник міського голови Рівного Галина Кульчинська, крім названих більше подружніх пар чи інших родичів серед тих, хто організовує харчування і контролює його, немає.
Без ефекту раптовості – перевірки марні
Ще одна контролююча організація – міська санітарно-епідеміологічна станція. Завідувачка відділення гігієни дітей і підлітків Рівненської СЕС Ірина Ковальчук нарікає, що відколи їх зобов’язали за 10 днів попереджати про перевірку, це призвело до втрати ефекту раптовості, що суттєво впливає на результат – картина зовсім не та, що в реальності.
– Ефективні перші кілька днів перевірки, – каже пані Ірина, – далі один одному повідомляють, і результату немає. Якби ми приходили зненацька, було б набагато ефективніше. Але навіть при такому режимі очікуваних перевірок підприємці примудряються допустити купу порушень. Ірина Ковальчук зазначила, що, можливо, з підприємцями, які харчують дітей у школах і постачають продукти у садочки, було б менше проблем, якби представника СЕС ввели до тендерного комітету. З такою пропозицією пані Ковальчук не раз зверталася до міського управління освіти. Проте в управлінні відмовляли, посилаючись на тендерне законодавство (склад тендерного комітету формується із представників замовника, тобто управління освіти, – авт.). Відтак, каже Ірина Ковальчук, фахівці санстанції щоразу готують листи для переможців тендерів, у яких роз’яснюють вимоги до організації дитячого харчування. А ліпше було б, каже пані Ірина, щоб це можна було зробити на початковому етапі тендерних процедур, щоб «відсіяти» тих, кого не можна й близько підпускати до цієї сфери. Однак, невідомо що заважало членам тендерного комітету звернутися до фахівців санстанції за роз’ясненнями, щоб у подальшому, обираючи постачальників, зважати на всі вимоги законодавства?
Щоб захистити споживачів, треба питати згоди у Києві
Держава, дбаючи про товаровиробників та підприємців-надавачів послуг, зовсім занедбала інтереси споживачів. Тепер, щоб прийти на підприємство чи в заклад з перевіркою, треба мало того, що обов’язково попередити їх за 10 днів, а ще й отримати згоду з Держспоживстандарту з Києва, кажуть в обласному управлінні у справах захисту прав споживачів. Відтак, щоб за дорученням прокуратури області здійснити позапланову перевірку організації харчування у садочках і школах Рівного, довелося чекати тиждень відповіді зі столиці.
Фахівці управління в основному перевіряли норми вкладення продуктів та наявність документів на них – накладних, висновків держсанекспертизи, якісних посвідчень, сертифікатів, маркування на товарах, інформації про дату виготовлення і термін придатності товарів тощо. А щоб пересвідчитися у тому, що, наприклад, масло вершкове чи молоко згущене не є фальсифікатами, фахівці управління відбирають зразки продуктів на дослідження. Однак, як розповіла журналісту Агентства начальник відділу контролю безпеки товарів продовольчого і непродовольчого ринку управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області Ірина Удовиченко, таку «розкіш» спеціалісти управління можуть дозволити собі лише тоді, коли їм виділяють кошти на такі дослідження. Адже, оскільки власної лабораторії управління не має, то надсилає зразки до лабораторії випробувального центру ДП «Рівнестандартметрологія», яка робить такі дослідження за плату. Як розповіла Ірина Удовиченко, одне випробування для управління обходиться у середньому в 400 гривень. Кошти ж на такі дослідження виділяють згідно із бюджетною програмою «Проведення незалежної експертизи якості товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів». Але ця програма запроваджується не щороку, кажуть в управлінні. На 2011-й рік цією програмою передбачалося виділити Рівненському обласному управлінню у справах захисту прав споживачів 40 тисяч гривень. Поки що надійшло 35 тисяч, з яких 33 вже використали. За словами Ірини Удовиченко, якщо спеціалісти управління виявляють фальсифіковану продукцію, то можуть лише застосувати штрафні санкції до постачальника цієї продукції. Перевіряти ж виробника фахівці управління повноважень не мають. Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів у такому разі повинні скерувати до ДП «Рівнестандартметрологія». Вони начебто наділені правами перевіряти виробника. Але насправді все виявилося не так.
Перевірка харчів тільки на замовлення і платно
Підприємства стандартметрології усунули від перевірок виробника. Як розповіла начальник лабораторії-заступник начальника випробувального центру ДП «Рівнестандартметрологія» Галина Палиця, держава віднедавна позбавила їх повноважень з власної ініціативи перевіряти виробників, мотивуючи тим, що невдовзі для цього має бути створено нову структуру. Але досі ані нової структури немає, ані вони не мають права прийти з перевіркою на виробництво. Щоправда, лабораторія випробувального центру може брати на випробування зразки продукції від фізичних та юридичних осіб, але – на їх замовлення і на платній основі. Зі слів Галини Палиці, для пересічного громадянина, який захоче перевірити, що ж він їсть, таке знання коштуватиме приблизно 370 гривень. Вочевидь, що охочих це робити знайдеться не так багато. Відтак, як зазначила Галина Палиця, споживачеві залишається лише покладатися на совість виробника, адже він несе відповідальність за свою продукцію. Проте, як доводить практика, совість для багатьох українських виробників поняття мало прийнятне.
Як карають порушників
У кожної з контролюючих організацій свої повноваження щодо застосування санкцій. Управління освіти може застосувати лише дисциплінарні стягнення. Санепідемстанція штрафує порушників та накладає фінансові санкції. Як пояснила завідувачка відділення гігієни дітей і підлітків Рівненської СЕС Ірина Ковальчук, розмір штрафів (законодавством передбачено від 204-х до 425-ти гривень) як і, власне, штрафувати порушника, чи ні, належить до компетенції головного державного санітарного лікаря міста (він же головний лікар міської СЕС). Він проводить розгляд справ за матеріалами перевірок.
– Зазвичай, – каже Ірина Ковальчук, – протоколи про штрафи не відміняються, бо ми ретельно обґрунтовуємо порушення. Кошти від штрафів надходять до держбюджету.
Як пояснила пані Ковальчук, окрім штрафів, ще застосовуються вилучення продукції з реалізації та фінансові санкції. Всього під час останнього рейду вилучено продукції на суму 905 гривень, і застосовано фінансових санкцій на 354 гривні. Такі мізерні суми Ірина Ковальчук пояснила тим, що фінансова санкція – це вартість тієї кількості продукту (простроченого, неякісного, без документів тощо), який вже використали. Усього за рік застосовано до порушників 15 фінансових санкцій на суму 499 гривень (навряд чи такими штрафами вдасться спонукати підприємців до добросовісного виконання обов’язків – ред.).
На порушників, яких виявляють спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів, також складають адмінпротоколи, які має розглянути начальник управління упродовж 10 днів. Розміри штрафів регламентуються статтею 23 Закону «Про захист прав споживачів». Наприклад, за реалізацію товару, що не відповідає вимогам нормативних документів, немає сертифіката відповідності, передбачено штраф у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 гривень). Відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар карається штрафом у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 гривень). За прострочений товар – у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 85 гривень. Наприклад, підприємця Олександра Пучка, який харчує дітей у НВК «Гармонія», було оштрафовано на 85 гривень та стягнено фінансових санкцій на суму 391 гривня 25 копійок – за відсутність документів, що посвідчують якість продуктів, та інформації про вміст ГМО.
У школу треба не якісне, а дешеве – постачальник
Принаймні так стверджували декотрі переможці тендерів на організацію харчування у школах Рівного. У постачальників щоразу доводиться буквально видирати документи на товари, адже штрафують за їх відсутність тих, хто організовує харчування. Наприклад, підприємець Тамара Віднічук, яка харчує дітей у школі №28, спочатку пояснювала відсутність документів на деякі товари та маркування на ковбасі (виробник ТзОВ «Барвінок-СВ», Корнин) тим, що довіряє підприємцям, які буцімто давно вже постачають їй продукти для шкільних обідів. Хоча, до чого тут довіра, коли йдеться про здоров’я дітей? Однак, коли фахівець управління з питань захисту прав споживачів почала складати на пані Віднічук протокол про порушення, вона стала бідкатися, що постачальники відмовляються працювати з документами, а якщо вона розірве з ними угоди, то ризикує залишитися без постачальників узагалі, а значить і дітей залишити без гарячого харчування.
– Якщо починаєш наполягати, то постачальники взагалі відмовляються возити, – твердить пані Віднічук. Нарікала також на те, що ніхто з управління освіти не підказав, де взяти постачальників, які працювали б добросовісно. Журналіст була свідком, як один з постачальників накинувся з лайкою на Тамару Віднічук, коли вона стала наполягати на документах, а коли вона відмовилася брати товар, поїхав геть. Водночас, інший, щойно дізнавшись, що в школі перевірка і є журналіст, одразу надав усі необхідні супровідні документи. Значить, все ж таки засоби впливу на постачальників знайти можна.
Постачальники пояснюють своє небажання надавати папери тим, що без них менше клопоту й товар обходиться дешевше. Журналістові Агентства вдалося вмовити до спілкування двох підприємців, які постачають продукти до кількох шкіл Рівного. Дуже неохоче погодившись на коротку розмову, вони наполягли на цілковитій анонімності, мотивуючи це тим, що не хочуть неприємностей. На запитання журналіста, від кого можуть бути неприємності, чоловіки невизначено прорекли: «Ну…».
Вони зазначили, що не припинили займатися постачанням продуктів до шкіл тільки тому, що роблять це вже давно і просто шкода тих підприємців, яких також знають давно.
– У школу ж треба не чим якісніше, а чим дешевше, – каже один. – А дешевше це яке? Правильно, «ліве». Де я його беру, то моя справа. Так я його завжди збуду, а в школі документи подавай. Та навіщо мені ця морока, за яку я отримаю копійки? Та ще й ризикую потрапити під якусь перевірку, бо як підприємця оштрафують за те, що взяв у мене товар без супровідних, то він мені потім цей штраф виставить на відшкодування. Я вже не кажу про половину цих папірців, які взагалі непотрібні. Я згоден працювати з документами, якщо держава не дертиме з мене три шкури й не обтяжуватиме зайвими обмеженнями. Якщо держава дурить мене, то чому я не можу дурити її?
Контроль за тим, що їстимуть діти в школах і дитсадках найкраще мають здійснювати ті, хто найбільш зацікавлений у здоров’ї дітей - батьки
Чи хоче держава, щоб було шкільне харчування?
Таке запитання задавали підприємці, з якими спілкувалася журналіст, і самі ж на нього відповідали: «Замість чіткої відповіді від держави ми бачимо тільки посилення податкового тиску та вимог, чимало з яких є просто абсурдними».
На цьому наголошувала зокрема й голова галузевої ради підприємців, що здійснюють шкільне харчування у Рівному, підприємець, яка харчує дітей у гуманітарній гімназії (школа №7) Євгенія Антонюк. До речі, пані Євгенія виявилася тією загадковою «Павлівною», на яку посилалися деякі підприємці, що працюють у школах, яка «все вирішує, і дає рекомендації, з ким треба укладати угоди на постачання продуктів, а з ким не треба». Разом із нею на зустріч з журналістом прийшли ще двоє підприємців, які харчують дітей у двох рівненських школах. Однак пані Ольга та пані Галина, як вони представилися, категорично не хотіли, щоб їхні прізвища і номери шкіл було названо у публікації. Ці три пані спочатку намагалися влаштували перед журналістом «показові виступи» на тему «Які ми хороші, як нам тяжко, а нас ще й критикують». Однак, згодом, вочевидь, зрозумівши марність цієї затії, перейшли до суті справи.
– Я взяла цю школу, створила колектив, плачу за електроенергію (до речі, чомусь як підприємство – по 1,08 гривні), гарячу воду, податки, зарплату трьом працівникам, повністю утримую їдальню, роблю ремонти приміщення і обладнання за власні кошти, які мені ніхто не відшкодовує, – розповідає Євгенія Антонюк. – Щороку проводять ці тендери. Якщо підприємець працює добре, навіщо йому знову тріпати нерви з тими тендерами? Погано працює – розірвіть угоду. Виробник дав продукцію, постачальник привіз її, надав документи і далі ні за що не відповідає. Я відповідаю за все. У разі чого, на мене складають протокол. Я маю право укласти угоду з тим постачальником, який влаштує мене за якістю, і, повірте, за 15 років, що я тут працюю, я поміняла дуже багато постачальників. Ми не гонимося за їх кількістю, але зі школами не хочуть працювати постачальники, бо вимоги настільки такі, що…
До колеги приєднується пані Ольга:
– У нас малі об’єми закупівель, а вимоги великі, тому постачальники часто просто відмовляються. У серпні ми провели такі собі оглядини продукції виробників, які працюють у нашій області. Список найкращих виробників нам надали у відділі економіки облдержадміністрації. Попросили, щоб виробники прорекламували свої товари, щоб ми могли обрати з ким працювати. Кожен з таких постачальників повинен укласти з нами угоду. Якщо не хоче, значить там щось не так. У агента, який приходить від виробника з пропозиціями, ми обов’язково цікавимося, які документи по цій продукції у нього є. Але папери нас уже просто замучили. Хто не знає, називають нас кухарками, а ми і юристи, і бухгалтери, і фінансисти, і будівельники, і технологи. Подивіться, скільки паперів ми повинні не просто зберігати, а ще й опрацювати (показує стоси папок з нормативними документами – авт.). Держава нічим не допомагає, тільки завалює паперами. Це ненормально, бо моє місце на кухні, біля борщу, а я змушена з паперами морочитися.
Усі три співрозмовниці одностайні у тому, що якісне харчування не може бути дешевим.
– Розмови про те, що батьки хочуть дешеве харчування, не відповідають дійсності, – каже пані Ольга. – Дитина отримує 5 грамів масла, то батьки хочуть, щоб воно було якісне.
Водночас, пані висловили незгоду стосовно багатьох непотрібних, на їхню думку, заборон.
– Вітрина шкільної їдальні, яка колись була вщент заставлена, сьогодні порожня, – провадить пані Ольга. – Скоро там не буде нічого, бо з нового року нові заборони. Що в тому незаконного, що діти хочуть не булку, а вафлі чи печиво? Не може ж бути, як в армії… Ось перелік того, що заборонено продавати в шкільному буфеті (м’ясо та яйця водоплавної птиці, м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). Заборонено використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти). Але чи будуть діти їсти тільки те, що можна? Євгенія Павлівна якось зробила експеримент – виставила в буфеті рекомендовані бутерброди з повидлом. То в кінці дня мусили самі з’їсти, щоб не пропали.
Усі три співрозмовниці також підтвердили те, що постачальників з документами знайти складно, бо «там, де папери, там дорожче». Водночас, зазначили, що, якщо вимагаєш – папери будуть, а ні – то й ні.
– Я двічі була на виставці, й мене не задовольнила фермерська продукція, – відповідає Євгенія Антонюк на запитання, чому підприємці не закуповують дешеву продукцію у фермерів. – Наприклад, у фермерів красива морква, але вся у коричневих цяточках, що говорить про те, що вона вирощена на «хімії», а значить довго не зберігатиметься. Якось взяла фермерську картоплю, то вона була вся дротянкою пошкоджена. Та ж історія з капустою. Я не хочу більше фермерської продукції. М’ясо ми маємо право використовувати тільки котлетне, обрізне, кістку не можна. Фермери на це не погоджуються. Також не хочуть морочитися з дрібними партіями, адже нам треба 20-30 кг овочів та 10-15 кг м’яса. Якось домовилися про велику партію на кілька шкіл, то знову не вийшло, бо розвозити – багато пального треба.
А ще Євгенія Антонова з колегами пані Ольгою та пані Галиною критикували деякі застарілі, на їхню думку, підходи до дитячого харчування. Зокрема, нарікали, що ніхто не хоче написати новий підручник рецептури. Відтак, досі керуються в роботі ще радянським, 1961 року випуску, де наводяться давно застарілі рецепти. Зокрема, пані Євгенія з колегами ніяк не можуть зрозуміти, чому, наприклад, до м’ясної котлети не можна додати для смаку цибулі, солі, перцю, а тільки воду, хліб і паніровку. Чи може бути смачною і поживною така їжа? Та й, зрештою, вдома діти ж їдять нормальні котлети.
– Скільки років ми б’ємося, щоб переглянули це, – каже пані Євгенія, – а все марно.
Попри те, що перевірку організації дитячого харчування у Рівному завершено, ставити крапку в цьому питанні очевидно рано. Чи зміниться щось на краще після цієї масштабної перевірки – не факт. Насправді все залежатиме від наполегливості і небайдужості батьків. Якщо батьки не контролюватимуть належним чином чим годують дітей в школах і дитсадках, то навряд чи цим сильно перейматиметься держава. Тож не забудьте поцікавитись що їсть ваша дитина у школі чи садку.
Рівненський інформаційно-аналітичний портал 4vlada.com
Публікація підготовлена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку через неурядову організацію«Інтерньюс Нетворк». Та за підтримки МФ «Відродження». Виключна відповідальність – ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Учні рівненських шкіл можуть залишитися без харчування
Діти Рівненщини харчуються дешевими, низькосортними і забороненими продуктами - прокуратура
Фальсифікованим маслом годують малюків у дитсадках Рівного
Депутати і капуста, або Чому заступники голови не хочуть звітувати
Чиновницю із судимістю з державної служби не звільнятимуть – пошкодували
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором
МФВ | 95.135.19.***
В продовження нашої переписки від 21.12.2012 р. по статті \"Чим годують дітей в Рівненських школах і дитсадках: масштабна перевірка\" подаю свій розширений коментар. Він не тільки для Вас, а в першу чергу спрямований до небайдужих і зацікавлених користувачів.\n Отже, основним недоліком серії статей, вважаю, що нам пропонуються вже готові висновки, що походять з наслідків діяльності окремих людей, я ж у свою чергу постараюсь проаналізувати, що на мою думку є причинами того, що відбувається. Тільки розібравшись в них можна дійсно щось змінити на краще.\n Почнемо з фундаменту. Що ж закладено в основі? Правильним було би визначивши потреби ( у вигляді норм, калорій), закладати під це необхідні гроші. На практиці ж діє зворотня схема - злиденна держава виділяє якісь кошти і цих копійок не вистачає толком ні на що. В цьому причини занепаду матеріальної бази, низьких зарплат і обмеженого харчування дітей. За великим рахунком це і є основна біда.\n Яка не ходить сама. Згадаємо українську приказку: \"Чого бідні - бо ...\". До тендерних закупівель це відноситься в повній мірі. Вони задумувались як протидія корупції, що процвітає в суспільстві. Хочу нагадати, що ця система почала діяти не так давно, здається з 2006 р. Наскільки виправданою вона виявилась? Ваш приклад з Бойком - показовий. Практика свідчить, що сьогодні тендерні закупівлі стали таким собі \"фіговим листком\" законності для прикриття сумнівних дій \"жирних котів\" і головним болем для дрібних чиновників і підприємців. Державна \"дубинка\" у вигляді антимонопольного, прокуратури і решти органів-захисників нещадно лупить \"дрібну рибу\" чиєю працею поки що Україна існує як держава. Але ми чомусь не чуємо висновків про скандальні тендери 2011 р. по північних районах. А там закладаються і проводяться величезні суми (для постраждалих від Чорнобиля ). Переможці тендерів , як правило зі східних регіонів. Виявляється не підкріплені матеріально і фінансово просто прокручують гроші використовуючи місцеві ресурси і людей. Невже ми не здатні навіть до такої простої діяльності, як годувати власних дітей? Хоч би податки залишались на місці. Але ні, відповідно до цього закону - не можемо.\n Тепер розглянемо \"капустяний\" скандал. Як же виходить капуста по 13 грн? А тому, що такі принципи закладені в закон. Один раз і на весь наступний рік визначаються обєми закупівель і відповідні під них суми, які потім і фіксуються у договорі у вигляді ціни - практично незмінної на весь час ( допускається незначне коливання - аякже, офіційна інфляція не перевищує 10 %) . Поки ціна тримається у межах якогось цінового коридору - все ніби в порядку. Але внаслідок стрибка цін (неважливо вверх або вниз) відбуваються кричущі дурниці. Прикладом є 2011 р. На час проведення тендерів - грудень 2010р. - ціна складала 6-7 грн/кг, плюс 100% націнка, яка включає видатки і прибутки постачальника, в підсумку 13 грн. Грудень 2011р. - 70-80 коп.+ націнка - маємо 1,5 грн. В такій амплітуді криється небезпека на 2012 р. Якщо врожай слідуючого року буде нижчим - ціни зростуть - грошей, які закладені цим тендером, не вистачить на весь період - без фінансування і продуктів ( хто ж буде возити собі у збиток) можуть залишитися дитсадки міста. По схожій програмі ( дефіциту коштів) розвивалась ситуація і цього року. Її врятувало те, що цьогорічний врожай є рекордним і ціни обвалились на біду виробнику і на радість споживачам. Але вернімося до теми. Практично неможливим для розвязання є питання ціни на календарний рік, що включає в себе цьогорічний врожай і майбутній. А це означає майже неминучі скандали, штрафні санкції і PR політиків. Хоча би частковим вирішенням питання було би перенесенням тендерів на серпень місяць - природню паузу в освітньому процесі - суміщення господарського року з учбовим, а не календарним ( з 1 вересня вже стають зрозумілими види на врожай, відповідно і на ціну). Але це суперечить бюрократичній практиці.\n Тепер поговоримо про критерії оцінки тендерних пропозицій. Він фактично один - ціна, чим менша, тим краще. Від дешевої пропозиції практично неможливо ухилитися. Але від часу розробки документу в наше життя вже стійко ввійшли такі поняття, як продукти з ГМО,гормонами, антибіотиками з біологічними або хімічними добавками. Це і є основні шляхи здешевлення продуктів. Запитується, чи такого добра хочуть батьки своїм дітям? Адже на власному досвіді кожен знає, що потрібна оптимальна ціна, а не мінімальна. Можна відповісти, що тут на сторожі стоїть державна машина у вигляді СЕС, споживачів, стандартів. Цьогорічні скандали по всій Україні доводять її малоефективність. Тут не стільки халатність і продажність маленьких чиновників ( зазвичай вони це поєднують з чесною роботою), скільки можливість на них надавити, закрити рота, перевести стрілки. Якщо у постачальника є можливість прикрити злочин і абсолютна відсутність совісті - це вибухова суміш. З місцевих скандалів, яскравим прикладом сказаного може служити вже забутий нетішинський, коли по місту ходили чутки, що діти отруїлися мясопродуктами, а всю вину переклали на молокозавод, при цьому не давши відповіді на очевидне запитання: чому не отруїлися ні дорослі , ні малі по місту і навколишніх селах, адже продукція постачалась по різноманітним торговим точкам. Тут все зразу - і бажання отримати прибуток будь-якою ціною ( думаю, що наперед ніхто і не почухався, що це діти), і скоріше всього, прикриття липовими довідками і переведення стрілок.\n Цей приклад показує важливість ще одного фактору - людського. Те, що в нас такого немає, я можу пояснити тільки відповідальністю наших місцевих підприємців -постачальників ( що не гарантує, що такого в принципі не може бути - це якраз поле діяльності для преси і громадськості), а також позицією місцевих чиновників, які добре усвідомлюють всі проблеми і ризики. Я вже наводив в переписці статистику про кількість неодноразових переможців тендерів і нових людей. Від себе ще хочу додати: нам вкрай потрібно зясувати всю правду.\n Ще одним дуже показовим і тривожним є скандал з маслом. Наявний на продукт сертифікат якості виробника стверджує, що воно відповідає ДСТУ, а він у свою чергу не передбачає наявність якихось трансжирів у маслі. Це означає те, що або хтось свідомо , знаючи кому відправляє, цілий рік постачав цей продукт прикрившись фальшивою довідкою (чи переміг цей постачальник цього року), або контролюючі органи щось \"наплутали\" заради показників і штрафів - і таке в нас трапляється (як приклад , незрозуміла ситуація з котлетами в 23 школі - при таких показниках пів школи повинно сидіти на унітазі, а не на уроках). Але все-таки для нас, як для суспільства перше припущення є більш небезпечним. Це є своєрідним датчиком брехні - навіть підтверджене державою може бути неправдою. Як може пересічний споживач ( в тому числі і підприємець) зясувати, що він купив або йому привезли. Може щодня ходити і зясовувати в лабораторіях наскільки воно шкідливе? Вже очевидним є той факт, що наші продукти перетворюються у вал непотребу. Ми про все це якщо не знаємо то підозрюємо і в такій нервовій обстановці легко маніпулювати і переводити стрілки (назвіть фірму-виробника масла).\n Тепер про деякі суто технічні питання. Так сталося, що на кухню дитячого садка привезли щось не те. Настільки не те, що явно видно ще й пахне. Що робити? Звернутись до постачальника - може обміняти, а може сказати: я відгрузив якісне, ось папір. Дітям не поясниш, батькам не розкажеш і роботи можна позбутися з якою і так туго. Якщо навіть завідуюча почне піднімати питання - знову впираємось в час. Дітей треба годуввати через пару годин, а щоб замінити постачальника треба провести розслідування, оголосити тендер і його провести - в наших умовах це місяці. А якщо зверху \"криша\" - це взагалі неможливо. Закостеніла система. Найкращим виходом для цієї системи була би ... її ліквідація. Нехай би людина в управлінні освіти сама і безпосередньо відповідала за все це. Поступив зафіксований сигнал, \"облажався\" постачальник - на слідуючий день гроші будуть перечислені вже його конкуренту. Що великі повноваження в одні руки? Але є й безпосередня відповідальність цього чиновника, особливо, якщо закупівельні ціни оприлюднювати щомісяця через сайт управління освіти з відповідними посиланнями на виробника або постачальника.\n Є ще один спосіб організації харчування. Умовно назвемо його шкільним. Для тих хто не в курсі - схеми харчування в рівненських садках і школах кардинально відрізняються. В школах підприємець безпосередньо сам закуповує продукти, які йому найкраще підходять в даний час по ціні і якості і організовує харчування дітей, причому видатки по утриманню кухні і зарплаті кухарів висять уже на ньому. З держави знімається відповідальність за весь процес, залишаються лише гроші і контроль. Є персонально відповідальна особа до якої можна звернутися, а не група осіб, яка складається з чиновників, постачальників і кухарів. Моя особиста думка - на даний момент і при тендерних закупівлях, ця схема оптимальніша, та й перевірена часом (здається більше 12 років) і обставинами ( вони умудряються годувати на 2 грн державні і 3грн батьківські; згідно наведеної статистики в садочках 8-17 грн плюс не знаю скільки батьківських і діточки ці менші).\n Ось мої міркування по суті цієї справи. Таких схем по Україні безліч, починаєш розбиратися і виходиш на чиїсь інтереси, зазвичай чиновників вищого рангу, тісно переплетених з великим капіталом (самий свіжий приклад - чіповані ялинки, ніби це хмари городян вирубують навколишні ліси) Старався бути обєктивним і закликаю читачів до цього. Але все-таки повинен зазначити, що на сьогоднішній день серія статей написана з умислом чи без нього системно нічого не змінила хіба що посприяла деяким політикам. З іншого боку - Ваша праця вкрай необхідна і важлива, підкреслю - вкрай, але копати треба глибше і як на суді повинні бути присутніми обидві точки зору, а не лише прокурорська.\n
МФВ | 95.135.19.***
А правди стає більше і це добре. І тон статей міняється. Зверну увагу - обласна прокуратура працює по районах, а там ще інакша схема харчування, схожа до колишніх радянських комбінатів шкільного харчування (хто-би возив капусту по селах, на одному бензині вилетиш). Вся ж розмова точиться навколо міських проблем. Приєднуйтесь своїми коментарями, зберігайте і копіюйте їх у ворді, змушений посилати їх по два рази (гапча - цифри не пропускають, а дають помилку).
Тато-2х дітей | 95.135.246.***
Читаючи статі на сайті та на сторінках газет складається враження що у наших міських школах харчують дітей тільки поганим і все у нас з порушеннями.Хто не працює... той не помиляється.Не співпадають числа з якісним посвідченням.Не довезений сертифікат.Не має протоколу на ГМО.Так це порушення але це й вина виробника.Контролюючі органи чому Ви не наводите порядок у верхах, а наказуєте низи.Мені часто приходиться харчуватись з своїми дідьми в школі тому що ми тричі на тиждень ходим на тренуваняя.Тому я як тато двох школярів хочу подякувати перш за все Богу і тим людям які харчують наших дітей та ще прибирають після них. \nЗа те що в місті не було жодних масових харчових отруєнь, а це хороший показник.Як що підприємці працюють погано то чому управління освіти не візьме на себе відповідальність харчувати....І як батько прошу не знищіть того що у нас є, бо за великі гроші своєю писаниною можна зробити все але повернути назад дуже важко.Божого благословіння Вам панні Світлано на добрі думки і помисли про всіх і про все що Ви будите писати.З Новим роком і з наступаючим Різдвом Христовим.
Володимир | 95.111.221.***
Тату 2-х дітей. По-перше, ви не уважно читали, оскільки не йдеться про те, що 100% продуктів - це фальсифікат чи іншим чином неякісні чи придбані з порушеннями. По-друге, те, що ви харчуєтесь в їдальні і вам подобається це ще теж нічого не значить, оскільки: 1 - на колір і смак товариш не всяк 2 - є такі продукти із забороненими в школі різними добавками ,які навіть професійні гурмани не відрізнять від справжніх (доведено експерементально на СТБ в програмі, здається, Правила життя). По-третє, ви кажете хто не працює, той не помиляється, але в цьому вислові йдеться про добросовісну помилку, коли все зробили так як слід, але щось не врахували і помилились. А в статті йдеться про свідомі правопорушення через непрофесійність (лінощі, небажання напружуватися і т.д.) самих підприємців і керівництва освітян. По-четверте, про які низи і верхи ви говорите? є конкретні правопорушники і є можливості цих правопорушень уникати, а якщо законодавство (чи місцеві правила), яке це регулює дурацьке, так потрібно використовувати всі можливі методи, щоб вплинути на його зміну. Однак щоб це робити - треба напружуватись, а ніхто ж не хоче. Скільки підприємці написали звернень до батьківських комітетів школи із поясненням, що через такі правила їхні діти харчуються дешевою і малоякісною їжею і потрібно щось міняти, наприклад це і це??? Так отож! Їм легше закрити очі на правила, так само й управлінню освіти і директорам шкіл легше закрити очі на правила, ніж боротися за права дітей і свої права. Ось поки і батьки, і підприємці, і директора, і управління освіти, і контролюючі органи мовчатимуть і нічого не робитимуть, щоб змінити - доти й будуть їсти діти всякий непотріб (до речі, в магазинах та ж сама ситуація з продуктами). А коли це вплине на погіршення здоровя за кілька (хай навіть 10) років, тоді за свою мовчанку і пасивність платитимете грубими грошима і якістю життя.
Тато-2х дітей | 95.135.25.***
Шановний пане Володимир якщо Ви маєте високий професійний статус, не лінивий і так напружено вболіваєте за здоров’я наших дітей, то назвіть будь ласка виробників дитячого харчування!!! Якщо було доведено експериментально в програмі на СТБ, про вміст різних заборонених добавок, то чому не прийнято жодних мір до виробників??? Чому не закрита жодна кондитерська фабрика??? Ви написали, що всі мовчать, нічого не роблять починаючи від батьків і закінчуючи контролюючими органами, щоб змінити харчування в школах (і в магазинах), то підкажіть будь ласка нам батькам що взагалі можна нашим дітям і нам з Вами їсти ...
Володимир | 95.111.221.***
Шановний тато 2-х дітей. Не всі поставлені вами питання до мене. Я завжди кажу, що якби кожен на своєму місці добросовісно виконував свою роботу, то в нас не було б ніколи жодних проблем. Але я розумію, що так не буває. Однак прагнути і добиватися кращого ніхто не забороняє. А тепер конкретно: по СТБ показували, зокрема, про якість пельменів (не дитячого харчування, але того, що діти також їдять), такі речі в дитячому харчуванні заборонені, але вдома діти це їдять. Чому не прийнято жодних мір? Бо контролюючим органам часто байдуже, а часом не в їхній компетенції (і особливо це не в компетенції журналістів когось закривати). Справа журналіста надати людям правдиву інформацію, щоб вони знали де правда, а де брехня і могли зробити вибір. Часто ми заходимо далі і пишемо скарги в прокуратуру чи інші органи, але насправді це повинні робити свідомі громадяни, які отримали таку інформацію. Що можуть зробити батьки, наприклад у якійсь конкретній школі? 1 - можна скинутись і оплатити експертизу найбільш підозрілих продуктів у їдальні; 2 - Робити громадські перевірки (небайдужі батьки, учні, вчителі)перевіряти принаймні елементарні речі - чи не зіпсовані продукти, чи є сертифікати якості, звідки завезені ті чи інші продукти і т.д. Підприємець повинен знати, що його можуть в будь-який момент перевірити, а не лише раз на рік. Також можна поспілкуватися з підприємцем, який харчує дітей у вашій школі, подивитися наскільки це порядна людина. А що їсти - то це питання до дієтологів і спеціалістів з харчування.
