Прийти та промовчати: ми порахували кожен виступ депутатів Рівнеради за 2025 рік

Депутат може десять разів із десяти прийти на сесію, проголосувати за все, проте жодного разу не підійти до мікрофона. А інший може з'явитися лише двічі за рік і встигнути наговорити більше за колег, які не пропустили жодного засідання. 

В основу цього дослідження лягли стенограми всіх десяти пленарних засідань міської ради за 2025 рік — кожна змістовна репліка з офіційних протоколів. Хто скільки разів брав слово, про що питав, кого критикував, а кого підтримував. 

Опрацювати вручну тисячі рядків протоколів фізично неможливо, тому первинний підрахунок ми робили за допомогою штучного інтелекту, а вже потім перевіряли, зіставляли з відвідуваністю і шукали щось цікаве. 

Як рахували і чому це не так просто, як здається

Стенограма засідання — це не зручний текст, який просто береш і читаєш. Це сирий запис того, хто що сказав, хто перебив іншого, просто крикнув «дякую» чи «підтримую». 

Якщо рахувати кожен такий рядок протоколу окремим «виступом», картинка вийде викривленою, адже депутат, якого частіше перебиває головуючий або який частіше перепитує, виглядатиме штучно активнішим за інших.

Тому ми заклали просте правило: один виступ депутата — це все, що він сказав по одному конкретному питанню порядку денного, навіть якщо він брав слово кілька разів поспіль, а між його репліками встигав щось уточнити в.о.міського голови. 

Новий виступ рахується тільки тоді, коли рада переходить до наступного пункту порядку денного.

Один виступ ми могли віднести одразу до кількох категорій — питання, проєкт рішення, поправка. Наприклад, депутат представляє свій проєкт рішення і в тому ж виступі щось уточнює в колег — такий виступ рахується і як презентація проєкту, і як питання одночасно.

Тому якщо скласти кількість питань і кількість проєктів одного депутата, сума іноді вийде більшою за загальну кількість його виступів — це не помилка, просто ці цифри відповідають на різні питання, а не діляться порівну на всі виступи.

І головне застереження, яке потрібно тримати в голові протягом усього читання цього дослідження: усе це — активність лише в сесійній залі. Депутат, який мало говорить перед мікрофоном, міг активно працювати в комісіях, із виборцями чи над документами, яких немає в стенограмах. Тому «мало виступає на сесії» і «погано працює» — це не одне й те саме.

Присутність і активність 

В основі цього аналізу — два ключові показники: дисципліна (відвідуваність усіх 10 сесійних засідань) і публічна активність (кількість виступів, реплік, запитань). 

Зв'язок між ними виявився дуже слабким (коефіцієнт кореляції Пірсона лише 0,23). Тобто стовідсоткова явка взагалі не гарантує, що депутат бере участь в обговореннях у сесійній залі. 

Чверть депутатського корпусу у 2025 році або пропускала значну частину засідань, або не приходила взагалі. Тоді як більшість — 24 із 41 — відвідала всі десять. 

Причини відсутності депутатів в протоколах міської ради зазвичай пояснювали службою в ЗСУ, відрядженнями чи лікарняним. 

Окремо варто згадати й ексміського голову Володимира Хомка. У статистиці за 2025 рік зафіксовано лише шість його відвіданих засідань, проте ці дані не є показником прогулів. 

4 вересня 2025 року Володимир Хомко офіційно склав депутатський мандат, тому дані щодо нього охоплюють лише період до дострокового припинення повноважень.

Image

Шістьох депутатів не оцінюємо за активністю

Із загальної оцінки ми свідомо вивели шістьох депутатів, які в аналізованому 2025 році служили у Збройних силах України: Олександра Курсика (депутат помер у лютому 2026 року), Зураба Кантарію, Олега Осуховського, Дмитра Котлярова, Тараса Обоїсту та Павла Алексєвича. 

Бо оцінювати сесійну активність тих, хто захищає країну, разом з рештою депутатського корпусу було б, м'яко кажучи, недоречно. 

Проте дані щодо них на загальних графіках ми все ж показуємо, бо кілька засідань дехто з них усе-таки встиг відвідати.

Серед, так би мовити, цивільних депутатів найнижчу відвідуваність демонстрували двоє обранців від «Слуги народу»: Віталій Коваль та Олександра Коваленко.

У протоколах відсутність Віталія Коваля щоразу пояснювали одним і тим самим словом — «відрядження». З січня по липень 2025 року Коваль обіймав посаду міністра з питань аграрної політики. 

Після ліквідації міністерства 21 липня іншої посади в уряді він не отримав. У серпні 2025 року пресслужба Федерації роботодавців України повідомила, що Коваль став новим керівником Рівненського об'єднання організації «Роботодавці Рівненщини».  Але до сесійної зали Рівнеради депутат  так і не повернувся. І лише у червні 2026 року офіційно склав мандат. 

Відсутність Олександри Коваленко на засіданнях в протоколах теж пояснювали систематичними відрядженнями. 

Коваленко працює заступницею керівниці Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. З цією діяльністю пов'язане, зокрема, її відрядження до Австрії в червні 2025 року. 

Проте з'явившись лише на двох сесіях, Олександра Коваленко зробила аж п’ять виступів на одній з них. Це дало їй найвищий середній показник по раді серед тих, хто відвідав менше половини засідань.

Image

Депутати, які говорять за всіх

Беззаперечний лідер дискусій — Маріян Года, який мав 101 виступ за рік при стовідсотковій явці. Але за сумарним обсягом сказаного він лише дев’ятий у рейтингу (2 053 слова), тобто говорить часто, але дуже коротко, у середньому по 20 слів за раз.

Image

Причина — суто процедурна. Маріян Года фактично виконує роль «голосу земельної комісії» в сесійній залі. Понад 60% його виступів містять згадку про роботу комісії, а 44% стосуються безпосередньо землі, оренди та конкретних ділянок. Депутат послідовно озвучує висновки профільного комітету щодо кожного з десятків земельних питань, які на сесіях зазвичай розглядають пачками.

Більшість його підходів до мікрофона є короткими репліками: «Від комісії заперечень не було. Голосуємо», «Від земельної комісії зауважень теж нема» або «На земельній комісії було запропоновано надати дозвіл на 3 роки».

Водночас, якщо враховувати не лише кількість, а й довжину виступів, то лідирують опозиційні депутати Микола Бляшин (56 виступів при 90% явки) та Святослав Клічук (35 виступів при 80% явки). Відразу за ними — Роман Яворський (28 виступів) і Роман Денисюк (24).

На фото: Микола Бляшин, Святослав Клічук, Роман Яворський, Роман Денисюк.

«Мовчазна частина» з ідеальною відвідуваністю, але нульовою активністю 

Є у Рівненській міській раді група депутатів зі стовідсотковою відвідуваністю, які за весь рік жодного разу не взяли слова. Це Людмила Радчук, Анна Хлістунова-Шарпар, Михайло Жаровський, Сергій Рибачок та Роман Петролюк (на фото в тому ж порядку).

Вони відвідали всі 10 засідань, але жодного разу не підійшли до мікрофона і не висловили свою позицію. 

Є також депутати з відвідуваністю 90–100%, чия активність коливається від 1 до 3 виступів за весь рік. Сюди входять Федір Мисюра, Наталія Майорова, Андрій Жильчук, Василь Харковець, Любов Романюк, Олександр Іванов та Олена Хотенко. 

Image

Про що говорять депутати

Найчастіше до мікрофона, щоб поставити запитання доповідачам, підходить Микола Бляшин. За рік він встиг озвучити 47 уточнень. За ним за допитливістю йдуть Святослав Клічук із 25 запитаннями, Роман Денисюк із 20-ма та Галина Кульчинська, яка розпитувала 19 разів. Замикає цю п'ятірку Маріян Года з 12 запитаннями.

А ось поправок до проєктів рішень за весь 2025 рік було внесено лише дві — по одній у Юрія Осіпчука та Анатолія Чугуєвця.

Презентувати самі проєкти рішень беруться здебільшого ті самі обранці. Беззаперечним лідером тут знову виступає Микола Бляшин, який представив 10 документів. Роман Денисюк презентував 7 проєктів, Маріян Года – чотири, а Святослав Клічук та Святослав Стельмащук – по три. 

У підсумку маємо виразну картину, що активною у сесійній залі є зовсім невелика група депутатів, частина з яких – Микола Бляшин, Святослав Клічук та Роман Денисюк — в опозиції. Для них виступ на засіданні є головним способом привернення уваги до проблемних питань чи просування власних ініціатив, якщо ті не отримують підтримку більшості. 

Водночас мовчання інших депутатів на сесіях не є синонімом бездіяльності. Основна чорнова робота, суперечки й правки часто відбуваються на засіданнях профільних комісій та на погоджувальних нарадах. Якщо проєкт рішення вдається узгодити на цих рівнях, то його розгляд у сесійній залі перетворюється на формальний етап голосування. 

Image

Image

Це дослідження стосується лише активності на сесійних засіданнях міської ради. 

Лише повноцінний аналіз діяльності депутатів на засіданнях  постійних комісій та сесій, аналіз кількості поданих депутатських звернень і запитів та роботи з виборцями поза сесійною залою може дати відповідь на запитання: чи справді ті, хто мовчить у сесійній залі, неактивні і у своїй депутатській роботі загалом.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.